Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми – 22 твердих і 10 м’яких: /в/, /й/, /л/, /м/, /н/, /р/; /б/, /п/, /д/, /т/, /дз/, /ц/, /дж/, /ч/, /з/, /с/, /ж/, /ш/, /г/, /х/, /г/, /к/, /ф/; /д’/, /т’ /з’/с’/, /дз’/, /ц’ /н’/. /л’/, /р’/.
Характерною ознакою приголосних фонем української мови є те, що фонеми в кінці, а також у середині слів після
Ффффф
Дмухкало пирхкало
Шшшш
Шипіло шумно за машиною (М. Семенко).
Див.: , , .