Олександр Іванович Кандиба (псевдонім Олесь) народився 5 грудня 1878 р. у м. Крига на Харківщині в родині хлібороба. Свої дитячі та юнацькі роки він провів на межі Гетьманщини і Слобожанщини, у панському маєтку в селі Верхосулі, який наймав його дід по матері. Він називав себе “дитиною степу”, і вся краса вільного простору втілилась у поезії Олеся.
В 11 років хлопець залишився без батька.
Освіту він дістав у Білопільській чотирирічній школі, а потім у сільськогосподарській школі в м. Деркачі. У 1903 р. вступив до Харківського ветеринарного
У 1906 р. О. Олесь склав свою першу збірку віршів “З журбою радість обнялась”, яку випустив у Петербурзі у зв’язку з менш суворою цензурою наступного року. До неї не ввійшли його ранні, незрілі поезії, отже, Олесь зразу постав перед читачем в усій силі свого поетичного слова.
Наступні збірки виходять у 1909 р., 1911 р., 1914 р., 1917 р. З появою його збірок Україна отримала нового поета-лірика, якого давно чекала українська поезія. Його вірші відповідали часові українського відродження.
У 1919 р. поет змушений був виїхати з України
Але його син Олег Ольжич, талановитий поет-патріот, продовжив справу, розпочату батьком.
Поезія О. Олеся наповнена тонким відчуттям краси і багата мотивами й почуваннями. Критики називають її поезією серця, у якій краса природи зливається з красою людської душі.
Звертається поет і до проблеми самотньої особистості, яка змушена вести вперед своїх сучасників, значно випереджаючи свій час. Особистість ця трагічна, не сприйнята іншими. Але справа її залишається на землі, перетворюючи дійсність.
О. Олесь і сам не був сприйнятий сучасниками, загубившись між народниками та неокласиками, які закидали йому то провінціалізм, то надмірну замилуваність чистою красою. Але ця поезія випробувана часом і сяє, як чисте золото.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)