Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь

” О слово рідне! Орле скутий!.. ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: патріотична лірика.

Жанр: вірш-медитація (історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу).

Мотиви: Щире захоплення рідним словом; гнівне картання тих, хто його нищить ізневажає; заклик любити й берегти рідне слово.

Віршовий розмір: Чотиристопний ямб.

Художні особливості: три частини композиції виконують роль тези, антитези

і синтезу. Поезія вибудувана як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Анафора “О слово рідне!” увиразнює не тільки композиційну єдність, а й змістову наповненість, підкреслює щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, зумовлює ораторські інтонації, патріотичні почуття.

У серці автора виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам’ятство співвітчизників.

Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша. Поет використовує яскраві метафори й епітети. Українське слово уподібнюється “скутому орлу”, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди

як “співочий грім батьків моїх”, а тепер “дітьми безпам’ятно забутий”. Поет вдається до ремініс – ценцій послання “І мертвим, і живим… ” Т. Шевченка, закликаючи дієво любити свободу людини і народу.

Для поета рідне слово, незважаючи на переслідування і заборони, – носій волелюбного духу народу, його безсмертя.

Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматичну історію України, стало духовною зброєю народу.

Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо: “О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним”.

Образ меча в Олеся перегукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує меч духовний: “Меч духовний є слово Боже”. Автор переосмислює цей образ, поєднуючи в ньому духовне і творче начала; слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості.

У руслі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного простору – сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), які очистять рідний край від зла і стануть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово – символ безсмертя народу.

Художній напрям, стиль: Модернізм: символізм.

Примітки: Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну пам’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились вікова історія України, краса і ніжність природи, духовне багатство рідного народу.

Перегукуючись із творами Лесі Українки, вірш передає прагнення поета, щоб рідне слово стало його мечем і сонцем у боротьбі за визволення рідного краю.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. 1907


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь