О. С. Пушкін протягом всього свого життя цікавився історією Росії. У ній він хотів знайти відповіді на питання, які ставила перед суспільством сучасність
Одним з основних історичних творів Пушкіна є повість “Капітанська дочка”. Тут він намалював картину селянського бунту під предводительством Омеляна Пугачова
Історизм даного добутку втримується в тім, що в його основу був покладений справжній історичний факт. Художні засоби, використовувані автором у добутку, відтворювали реальну атмосферу того часу, зображували характери,
Хоча головними героями є вигадані особи сім’я Гриневых, Миронових, Швабрин, їхні долі міцно зв’язані силоміць обставин з більшими історичними подіями, з реальними історичними діячами. Хід історії не тільки впливає на долі персонажів, але й повністю визначає їх. Таким чином, історичні події стають основною сюжетною лінією, що підкоряє собі частки долі, висуваючи на перший план історичні особи
Повість являє собою мемуари, “сімейні записки”, оповідання в які ведеться від імені свідка й учасника подій, що правдиво розповідає про своє життя. Завдяки
Історизм повести втримується в тім, що в добутку звучить тема, актуальна як для того часу, тобто епохи Катерини II, так і для пушкінського, – тема взаємин між селянами й дворянами. Пушкіна не просто поклав в основу повести справжній історичний факт, але він ще розкрив і його причини, описав, як повстання під предводительством Пугачова сприймали різні соціальні шари населення
Якщо вважати реалізм однієї зі складових рис пушкінського реалізму, то потрібно висловити про героїв повести. У своєму творі Пушкін показав типових представників свого часу. Те, що оповідання ведеться від імені одного з героїв добутку, допомагає читачеві глянути на описувані події з погляду учасника подій, людини тієї епохи
У повісті головним предметом зображення є повстання під предводительством Пугачова, що у даному добутку вперше знайшло настільки реалістичне відображення. Об’єктивне зображення подій було досягнуто Пушкіним за рахунок широкого використання безлічі художніх засобів, що дозволяли відтворити атмосферу, дух того часу й представити вживе справжня історична особа – Омеляна Пугачова. Новаторство Пушкіна полягало в тому, що він зумів глянути на події того років очами сучасників Пугачова, перейнятися їхніми почуттями, описати в дрібних подробицях риси епохи, вивести найбільш типових неї представників
“Капітанська дочка” – це історичний, реалістичний добуток, у якому історизм зведений автором у принцип художнього зображення реальності й став невід’ємною частиною його художнього методу
Іншим історичним твором Пушкіна є поема “Мідний вершник”, у якій з’являється образ Петра I і його утвору – Петербурга. До цього образ Петра з’явився у вірші “Станси” 1826, у ньому поет відтворить вигляд великого самодержця, перетворювача, “вічного працівника на троні”:
Те академік, то герой,
Те мореплавець, то тесля,
Він всеосяжною душею
На троні вічний був працівник
Продовження теми Петра I – історична поема “Полтава”, у якій перед читачами стала велична фігура полководця, патріот^-патріота-царя-патріота. Петро вершив свої справи в ім’я країни, у благо Батьківщини
Подальший розвиток образ Петра I одержав у поемі “Мідний вершник”, поемі історичної, соціальної й філософської. У цьому добутку відношення автора до Петра I неоднозначно. У поемі зображені два лики пануючи.
Якщо у вступі Петро I – людина й державний учасник, то в основній частині він з’являється як пам’ятник самодержавству, пам’ятник першому російському імператорові. Поема починається з опису задумів Петра:
На березі пустельних хвиль
Стояв він, дум великих полн:
И думав він:
Відсели загрожувати ми будемо шведові
Тут буде град закладений
На зло гордовитому сусідові
Природою отут нам призначено
У Європу прорубати вікно,
Ногою твердої стати при морі
У поемі Петро виступає і як підкорювач самої природи, її стихії, як втілення культури й цивили
Зации над тією дикістю й відсталістю, які до нього панували “на березі пустельних хвиль”.
Задум Петра здійснюється протягом ста років. Імператор побудував прекрасний град, “вроду й диво полнощных країн”, нову красуню столицю, перед якою померкла стара Москва. Петербург сприймається як пам’ятник Петру I і силі його розуму
Отже, Петро I з’являється в поемі у двох ликах. З одного боку, він втілює собою початок, що творить:
Красуйся, град Петров, і стій
Неколебимо, як Росія
З іншого боку – як втілення ірраціонального, фантастичного, нереального. Ірраціональний початок в образі Петра I пов’язане з його статуєю:
Ужаон в околишній імлі!
Яка дума на чолі!
Яка сила в ньому прихована!
Що ж стосується Петербурга, те якщо на початку поеми це “юний град Петра”, те надалі він стає вже “затьмареним Петроградом”, а вуж потім і Петрополем, що “спливає, як тритон, по пояс у воду занурений”.
Отже, Пушкін у поемі “Мідний вершник” показав нам неоднозначний образ Петра I і його утвору – Петербурга
Історія присутня й у лірику великого поета. Так, перша чверть XIX століття – це пора появи свіжих політичних ідей, строк зародження, і розгортання абристского руху, це пора підйому суспільної думки після перемоги у війні 1812 року. абристы боролися за твердження нових, прогресивних ідей у суспільстві, виступали за скасування кріпосного права й використовували для цього різні засоби пропаганди. Одним з них була літературна пропаганда, зокрема вільнолюбна лірика А. Пушкіна, що є безцінним джерелом історизму, джерелом пізнання минулого нашої країни
(2 votes, average: 5.00 out of 5)