Кожний
Людина в нашій країні з дитинства знаком з
Творчістю великого російського поета
Олександра Сергійовича Пушкіна. Його ім’я
Відомо далеко за межами Росії.
Поезія
Пушкіна, його ліричні вірші
Оповідають про життя його душі, душі людини,
Незвичайно що чуйно озивається
Практично на всі прояви життя.
Своїм
Учителем Пушкіна вважали такі великі
Письменники як Гоголь, Достоєвський, Гончарів,
Тургенєв… Не випадково М. Горький назвав
Поета “початком всіх початків”.
У своєї
Поезії
Світовий і росіянці літератури, “бачив і
Слухав” все його життя, що оточувало. Його
Добутки саме тому так близькі
Багатьом читачам.
Історія
Росії – одна з тем, що займають важливе
Місце у Творчості поета. Це
Підтверджується більшою кількістю
Літературних творів, у яких автор
Не просто відтворює ті або інші події,
Але дає їм свою оцінку з позицій поета й
Громадянина.
Одне з
Перших таких добутків -. “Пісня про
Віщому Олегу”, написане в 1822 році. У ньому
Дається поетична версія автора про кончину
Великого
Своїми вдалими військовими походами й
Перемогами над сильними ворогами, зокрема
Над Візантією: “Твій
Щит на вратах Цареграда”.
Тема
Героїзму російського народу, переможця й
Визволителя, звучить у рядках сьомий
Глави “Євгенія Онєгіна”:
Дарма
Чекав Наполеон,
Останнім
Щастям упоєний,
Москви
Уклінної
Із ключами
Старого Кремля:
Ні, не
Пішла Москва моя
До нього з
Винної головою.
У рядках
Вірша “Спогаду в Царському
Селі” перед нами встають прославилися в
Боях “перун кагульских берегів” Румянцев,
“вождь полунощного прапора” Орлів. Цієї ж
Темі присвячений вірш “Бородінська
Річниця”, написане в 1831 році із приводу
Узяття передмістя Варшави.
Однак
Слава Батьківщини – це не тільки військові
Перемоги, але й процвітання народу. Після
Важко пережитого всіма передовими людьми
Того часу розгрому декабристського
Повстання 1825 року в Росії наступила епоха
Реакції. А. С. Пушкін знову звертається до
Історії, щоб з її допомогою спонукати
Самодержця до творчої діяльності.
Він створює цикл добутків про Петра I.
До речі, в
Цьому виявилися й традиції етики й естетики
Декабристів, які саме із цією метою –
На позитивному прикладі показати, як треба
Керувати державою, – теж часто
Зверталися у своїй творчості до
Історичним добуткам. А. С. Пушкін,
Приводячи цареві Миколі I приклад
Петра, волає у вірші “Станси”: “Будь…
Пам’яттю, як він, не злісний”.
А. С. Пушкін
Бачив в образі Петра I зразкового
Правителя держави. Він пише в поемі “Полтава”:
Була та
Неясна пора,
Коли
Росія молода,
У бореньях
Сили напружуючи,
Мужніла з
Генієм Петра.
Схожі
Думки зустрічаються й в “Мідному вершнику”,
Де він говорить про славне правління Петра,
Називаючи його “владарем долі”,
Поднявшим “Росію дибки” і що прорубала
“вікно в Європу”.
Трагедія “Борис
Годунов” – у певному змісті
Новаторський добуток, у якому народ
Показаний рушійною силою історії. У цьому
Добутку автор, передбачаючи
Достоєвського, розвінчує теорію, що
Нібито ціль виправдує засобу. Обоє – і
Цар Борис, і Розкольників – роблять
Злочину, виправдуючи себе “благими
Намірами”, забуваючи, що саме ними
Вимощена дорога в пекло.
“Капітанська
Дочка” – найбільш значне
Історичний добуток АС. Пушкіна по
Обсягу дослідницької роботи, що
Проробив письменник. “Капітанську дочку”
Автор написав, працюючи над “Історією
Пугачевского бунту”, – документальним
Добутком з масою свідчень,
Характеризующих жорстокість
Протиборчих сторін. Але “Капітанська
Дочка” – це романтичний добуток.
На різницю цих двох добутків
Указувала Марина Цветаева в есе “Мій
Пушкін”, по-своєму оригінально провівши
Границю між поняттям реалізму й
Романтизму.
Пушкіна-Дослідник
Знає криваву ціну повстання з усіма
Жахаючими подробицями. Пушкіна-Поет
Пам’ятає про неї, вустами Швабрина лякаючи Машу
Долею Лизаветы Харловой. Пам’ятаємо про неї й ми,
Думаючи про можливість Гринева відправитися,
Як і його прототип, сержант Карлицкий, з
Каменем на шиї “долілиць по Яїкові”. Цю
Поетизацію, цей романтичний ореол
Навколо Пугачова, створений А. С. Пушкіним,
Марина Цветаева назвала словом “чара”.
Оцінюючи
Значення історичних добутків А. С.
Пушкіна для наступного розвитку росіянці
Літератури, треба сказати, що вони поклали
Початок традиціям російської історичної
Прози. Без цих добутків не з’явилися
Би ні “Війна й мир” Л. Н. Толстого, ні “Петро I”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)