Томас Спернз Еліот є одним із найвідоміших поетів-модерністів англомовною світу. Народившись в Америці, він жив то в Європі, то в США, спостерігаючи наростання духовної кризи, яке й відобразив у своїх творах. Поетична творчість Т. Еліота досить різноманітна. Це й лірика часто іронічного або сатиричного характеру, і модерністські поеми (“Безплідна земля”, “Порожні шоди”), і синтетичні Твори на межі поезії та музики (“Чотири квартети”).
Насамкінець поет створив віршовані драми “Вбивство в соборі”, “Скеля” та інші.
Ми люди порожні. Спустошені люди, Соломою випхані. Купчимось і мізки солом’яні хилим. (переклад В. Коротила)
Поет намагається створити портрети сучасника і сучасності. Його твори реальні, етичні і водночас символічні. Це досягається незвичною формою, яку Т. Еліот створює поєднанням численних ілюзій (літературних, історичних, культурних пїї і яків) і прямих цитат, символів, які поет використовує для вираження відчаю відчуженості
Бесконечные поиски и открытия Дают знанье движения, но не покоя; Знанье речи, но не безмолвья; Знанье слов и незнанье Слова. (переклад А. Сергєєва)
Парадоксальність розвитку сучасного поету цивілізації він передає за допомогою своєрідно використаного оксиморона: “Де життя, яке ми втратили в житті? його – мудрість, що ми втратили у знанні…”
Поезія Еліота відзначається вільним поєднанням ритмів, використанням контрапункту – заміни ритму, що було популярним у XX столітті. Його вірші пройняті гіркотою іронії та інтелектуалізмом. Поезія Еліота мала широкий вплив у світі, оскільки відображала найзначніші явища сучасної інтелектуальнії! історії людства.
За все це поетові 1948 року присудили Нобелівську премію.