І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи

УРОК 46

Тема. І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

Мета: навчати учнів розкривати проблематику твору, визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати його та інших дійових осіб; формувати вміння дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлювати думки, викликані прочитанням твору; виховувати усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла у житті людини.

Обладнання: ілюстрації до п’єси “Сто тисяч”,

виставка творів І. Карпенка-Карого.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

1. Тестова перевірка засвоєння учнями змісту п’єси “Сто тисяч”.

1. За що Калитка дорікав робітникові Климу:

А) за те, шо той рано встав;

Б) що взяв окраєць хліба;

В) що не затопив у печі;

Г) добре поснідав.

2. Від яких думок Герасимові “і не їсться… і не спиться”:

А) як би “земельки прикупити”;

Б) що його робітники лише “жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві”;

В) що хліб “крадуть з-під носа”;

Г) що Копач “викопає гроші”.

3. З якою метою Калитка відряджає кума

Савку “у город”:

А) купити “свинку і кнурця” у Пузиря;

Б) розміняти гроші в казначействі;

В) знайти майстра з виготовлення фальшивих грошей;

Г) на службу до Божого храму.

4. Яку винагороду попросив Савка за допомогу в купівлі фальшивих грошей:

А) половину від усієї суми;

Б) сто карбованців від кожної тисячі;

В) п’ятдесят карбованців від тисячі;

Г) запродажню на волі.

5. Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви:

А) виконав її прохання;

Б) сам повіз дружину до храму;

В) не дав коней і мало не побив Параску;

Г) сказав, що коні всі у полі.

6. Який сон приснився Калитці:

А) що Роман одружився з Пузиревою дочкою;

Б) що кум Савка відібрав у нього гроші;

В) що Пузир купив фальшиві гроші;

Г) що Бонавентура знайшов скарб.

7. Скільки днів потрібно буде, щоб об’їхати усю придбану Калиткою землю:

А) один;

Б) два;

В) три;

Г) чотири.

8. У кого Герасим збирався купити землю:

А) у Пузиря;

Б) в Жолудя;

В) у Гершка;

Г) у Смоквинова.

9. Чому Калитка все-таки вирішив одружити сина Романа з Мотрею:

А) бо про це просив його сам Роман;

Б) щоб догодити Парасці;

В) бо Пузир образив Романа і не запросив його у хату;

Г) тому що Мотря була багатою.

10. Як обдурив Герасим Невідомого:

А) не захотів купити фальшивих грошей;

Б) дав тому замість п’яти лише три тисячі карбованців;

В) розповів про шахрая в казначействі;

Г) заплатив за фальшиві гроші також фальшивими.

11. Чому Калитка хотів накласти на себе руки:

А) тому що Савка вимагав від нього десять тисяч;

Б) бо Жолудь перекупив землю у Смоквинова;

В) тому що, замість грошей єврей дав Герасимові “чистісіньк бумагу”;

Г) бо його залишила дружина.

12. Яке слово пропущене в останній репліці Калитки “Обікрали

… ограбили… Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з

Вірьовки? Краще…, ніж така потеря”:

А) гроші;

Б) злидні;

В) тюрма;

Г) смерть.

Ключі: 1 – б; 2 – а; 3 – б; 4 – б; 5 – в; 6 – б; 7 – в; 8 – г; 9 – в; 10 – б; 11 – в; 12 – г.

2. Бесіда за питаннями.

– Які картини вам особливо сподобалися у творі “Сто тисяч”? Чому? Перекажіть їх або виразно прочитайте в особах.

– Хто з персонажів найбільше запам’ятався? Чим саме?

– Яке основне прагнення Калитки? Як він втілює в життя свої мрії, спрямовані на збагачення?

– Якими засобами Герасим домагається майна?

– Чи можна стверджувати, що жадібність – головна риса характеру Калитки? Поясніть свою думку.

– Вдумайтеся у зміст прислів’я: “Чужими руками добре жар загрібати”. Який вчинок Герасима характеризує його як такого, що любить чужими руками жар загрібати?

– Як ви гадаєте, чому Калитка так любить землю? Чи можна вважати цю рису вдачі взірцем для нас?

– Які риси характеру Герасима, на вашу думку, гідні наслідування?

– Як Калитка ставиться до науки, культури?

– Яким він є батьком, чоловіком? Підтвердіть свої відповіді рядками з тексту?

– Чи знаєте ви, що означає слово “бездуховний”? Чи можна Герасима назвати бездуховною людиною? Чому?

– Зіставте образи Калитки і Савки. Що спільне й що відмінне у їхніх характерах?

– Охарактеризуйте поведінку, мрії, мову Бонавентури. Яка ваша думка про нього?

– Розкажіть про Романа. Якими ви уявляєте його зовнішність і вдачу? Про що, на вашу думку, свідчать такі деталі: з вирваного волосся він робить квачі; згоден вступити в спілку з Копачем; їздив до Пузиря.

Чи стане Роман таким же, як його батько? Обгрунтуйте своє твердження.

– Якими ви уявляєте Параску й Мотрю? Позитивні вони персонажі чи негативні? Доведіть свою думку.

3. Робота в групах. “Синтез думок”.

Учні об’єднуються в групи та отримують завдання відповісти на питання: “У чому вбачають сенс життя герої п ‘єси “Сто тисяч”? А в чому вбачаєте сенс людського життя ви? (Відповідь можна на аркуші паперу написати, намалювати чи показати схематично).

За командою вчителя сусідні групи обмінюються аркушами і вже іншим чорнилом чи олівцем доповнюють відповідь попередньої групи, погоджуючись з нею чи заперечуючи її.

II. Підбиття підсумків.

III. Домашнє завдання.

Підберіть матеріали для характеристики Герасима Калитки за таким планом:

А) прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки;

Б) ставлення до членів родини;

В) взаємини з друзями, знайомими;

Г) стосунки з наймитами;

Д) шахрайські махінації.

(Матеріали можна записати у вигляді цитат або стисло викласти своїми словами,- наприклад: ставлення до членів родини – “жінка з діжі рук не виймає”; синові не дає найменшого відпочинку; коней шкодує, а Параску – ні тощо.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

І. Карпенко-Карий. “Сто тисяч”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи