8 клас
Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”)
V варіант
П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає.
У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов?
Від таких мрій у нього “диханіє спирає”.
Кожен крок Герасима – це крок до збагачення. У хазяйстві все для цього робиться. Жінка працює з ранку до ночі, не знаючи відпочинку, а коли в неділю просить коня у Калитки, щоб поїхати до церкви, жадібний чоловік соромить її: “коней гріх ганять у неділю”.
Наймити теж не розгинаються в роботі, але хазяїн не бачить їхніх трудів, а тільки чує “як губами плямкають”.
Усе має Калитка: землю,
Хіба може помітити Калитка обман, коли бачить тільки одне: гроші, гроші, гроші.
Купівля грошей закінчується плачевно. Виявивши обман, Калитка кидається вішатись, бо для нього “краще смерть, ніж така потеря”.
У своїй комедії автор дуже виразно розкрив образ хижака Калитки – грубого, ненаситного, єдине прагнення якого – “кругом усе моє”.