Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч”

Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв.

Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого мужика” Герасима Калитки.

Жадібність до нагромадження

грошей і землі становить основний зміст цього образу. Вже на початку комедії ми дізнаємося про тс, що він не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків. Земля – його мета, гроші – його засіб. З цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки “диханіє спирає”.

Грубий, черствий до людських почуттів, Калитка тільки про землю говорить з великим пафосом: “Ох, земелько, свята земелько, божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки…

Приобрітав би тебе без ліку!”.

Але для купівлі землі погрібні гроші. Тому всі вчинки Калитки спрямовані на пошуки грошей. Саме через це він – крутій, лицемір, стяжатель, деспот у родині, немилосердний експлуататор наймитів. Він скупиться по – людськи з’їсти, сам працює і не дає відпочити наймитам.

Мріючи про той час, коли Пузирі полопаються, а його розіпре грошвою, Калитка каже: “А тоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю…” Зневагу викликає він оцим прагненням збагачуватися заради самого збагачення, без будь – якої іншої мети.

Коли йому пропонують дешево купити необмежену кількість фальшивих грошей, Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті, пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Цс й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші.

Тому Калитка не викликає жалю навіть тоді, коли, вирішивши, що життя без грошей не має сенсу, мало не повісився.

Втрата, якої він зазнав, закономірна, бо в погоні за грошима він зустрівся з іще хитрішими.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч”