Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Григіра Тютюнника, його оповіданням “Біла мара”; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті; розвивати зорову пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Веселі та грайливі,
Допитливі й сміливі
Зустріли день новий.
Тож хай іскриться сонце,
Проміннячко всім шле
І любих рідних діток
До знань вперед веде.
Завдання, ігри пропонує
Хай кожен з вас читає, не нудьгує!
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Моржі лежать,
Моржат сторожать.
Моржі прибережні –
Сторожі обережні.
2. Артикуляційна гімнастика
– “Парашутик”.
На кінчик носа покласти ватку, широким язиком у формі “чашечки”, притиснутим до верхньої губи, здути ватку з носа вгору.
– “Забити м’яч у
“Виштовхнути” широкий язик між губами (немов заганяєш м’яч у ворота). Дути із затиснутим між губами язиком (щоки не надувати).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання гуморески Остапа Вишні “Бекас”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю українського письменника Григора Тютюнника.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– На 49 років життя доля підготувала Григору Тютюннику багато випробувань. Коли йому було 6 років, він залишився без батька. Але все життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат.
Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту. Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: “Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, куштував конину”.
В 11 років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей. Потім було навчання у ремісничому училищі, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день.
Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у 1947 році. А потім ще й важка хвороба – туберкульоз легенів. Усі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу. Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад 20 років перебував у російськомовному середовищі.
А, коли прочитав словник Грінченка, з українською більше не розлучався.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання учнями статті “Григір Тютюнник” у підручнику (с. 123)
– Де народився письменник?
– Яким був у юні роки?
– Чим вирізняються твори Григора Тютюнника?
– До чого завжди прагнув письменник?
– Як він сформулював тему своїх творів?
3. Фізкультхвилинка
Всі піднесли руки – раз!
На носках стоїть весь клас,
Два – присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! – і вгору,
Два! – і вниз,
На сусіда не дивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз – присіли, два – піднялись.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
4. Опрацювання твору Григора Тютюнника “Біла мара” (с. 123-127)
1) Словникова робота.
Читання кожної колонки згори вниз “луною” за вчителем і знизу вгору “буксиром” із сусідом по парті
Писок | Мара |
Убгає | Пруг |
Повітка | Прірва |
Припутень | Вайлуватий |
Голопуцьків | Розвиднілося |
Завовтузилося | Корчакуватому |
– Знайдіть тлумачення слів мара, припутень, повітка, писок, пруг у підручнику (с. 123-127).
Прірва – провалля із стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище.
Завовтузитися – не сидіти спокійно; соватися.
Корчаткуватий – який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево).
Вайлуватий – незграбний, неповороткий, повільний у рухах.
Голопуцьок – безпере пташеня.
2) Читання твору комбінованим способом “учитель – учні”.
– Чи сподобався вам твір?
– Які почуття він у вас викликав?
– Чи можна назвати його комічним?
3) Повторне читання твору учнями “ланцюжком”.
– Хто є головним персонажем оповідання?
– Чому діда Арсена прозвали Бушлею? (Бушля – чапля, яка спала на голові у діда Арсена.)
4) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Якими словами говорить автор про те, що дід Арсен любить риболовлю?
– Як він збирався на риболовлю?
– Що брав із собою?
– Прочитайте опис світанку.
– З ким письменник порівнює лелек?
– Де ловить рибу дід Арсен?
– Які слова підтверджують, що він робить це довго?
– Яка риба водиться біля дідової верби?
– Чому здивувалися рибалки?
– Де пролягала дорога до річки?
– Прочитайте, як Арсен наближався до Крутої балки.
– Що він побачив на своєму шляху?
– Якими словами письменник передає відчуття, які охопили Арсена?
– Як він утікав від мари?
– Якою була його зустріч з марою?
– Чому здивувалася Арсениха?
– Якою була відповідь Арсена?
5) Робота в групах.
Поділ тексту на частини. Складання плану План
1. Дід Арсен іде на риболовлю.
2. Зустріч з лелеками.
3. Спілкування з рибалками.
4. Дідова верба.
5. Дід Арсен не прийшов до річки.
6. Недобра слава про Круту балку.
7. Арсен підходить до Крутої балки.
8. Зустріч з марою.
9. Втеча Арсена.
10. Арсен повертається.
11. Мара виявилась їжаком.
6) Фізкультхвилинка.
7) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” усі учні починають читати текст напівголосно.
За командою “засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
8) Гра “Голосування ногами”.
Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
9) Робота за ілюстраціями.
– Розгляньте ілюстрації до цього твору.
– Кого і що художник зобразив на ілюстраціях? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер героїв?
– Яким рядкам оповідання відповідають ілюстрації?
– Які малюнки створили б ви за сюжетом оповідання?
10) Гра “Земля – небо”.
За командою “земля” діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою “небо” – піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову звучить команда “земля” – учні очима знаходять, де вони припинили читання.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився…
– Мені було цікаво…
– Свою роботу на уроці оцінюю…
– Урок завершую з… настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати твір (с. 123-127) за складеним планом.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)