БУШЛЯ – ГРИГІР ТЮТЮНИК

Літературне читання 3 клас

СВІТ ПРОЗИ

Оповідання

ГРИГІР ТЮТЮНИК

У своєму щоденнику Григір Тютюнник писав: “Оповідання – найближче до поезії, до почуття. Питають часто, над якою темою працюю. Ніколи не працював над темою.

Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені”. Саме тому твори цього митця надзвичайно цікаві. Вони хвилюють, їх хочеться читати й перечитувати. їхні герої викликають співчуття і сміх, любов і розчарування.

На думку Григора Тютюнника, “письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу

його життєвому досвіду і – неодмінно – своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе”. Для самого ж Григора Михайловича найважливішою темою була доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах. Тема добра й любові є основною і у творах Тютюнника для дітей.

БУШЛЯ

Одного разу, коли Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби, припустив дощ. Вода в річці зробилася сірою та непривітною. Перестало виспівувати й витьохкувати птаство всяк на свій лад, лише дятел стукотів десь недалеко по корі всохлого дерева.

Не клювало, бо в дощ риба залягає на дні й спить. Арсен

прикрив голову та плечі лантухом, який завжди носив із собою про дощ, і дивився на воду. По ній густо витанцьовували дощові спичаки й здіймалися великі прозорі бульбахи.

Дивився, дивився Арсен на той танок дощу по річці та незчувся, коли й заснув.

А тут летіла бушля – велика довгонога й довгошия птаха, що любить ховатися попід очеретом та лепешкою й вичікувати, доки мимо пливтиме рибинка: то вже вона її неодмінно вхопить своїм зубатим дзьобом.

Покружляла бушля над Арсеном, а він і не зворухнеться, бо спить, – подумала, напевне, що то пень, та й сіла йому на голову. Сіла, учепилась кігтями в лантушину й теж задрімала під дощем.

Довгенько так вони сиділи обоє: Арсен – у човні, бушля – на Арсенові.

Ось уже й сонце крізь хмари проглянуло, і дощик ущух, і птахи знову заспівали, а вони сплять – розморило на дощ обох.

Першою прокинулася бушля. Кліпнула очима, звелася на ноги і… збудила Арсена. Хотів був старий підняти голову – несила, важке щось тисне її вниз.

Тільки ворухнув рукою, щоб помацати, що воно за диво, а бушля як закричить: “Ка-а-й…” – мов людина.

Ударила крильми діда по вухах, раз і вдруге – не зніметься, бо кігті в лантушині заплуталися. Аж похолов од страху Арсен. Та й собі в крик:

– Рят-у-у-йте-ж-бо-що-воно-за-лиха-година!

Бушля кричить, і Арсен кричить. А довкіл, ні в лісі, ні на річці, ані лялечки, тільки луна котиться.

Нарешті бушля таки злетіла, хоч і подряпала кігтями дідову голову. Побачивши птаху, що метнулася від нього понад водою, Арсен отямився; поторкав руками здряпану голову й сказав:

– Я тобі пеньок чи що? – і заходився мотати вудки.

А вдома не втримався, розказав бабі про свою пригоду з бушлею. Посміялися вдвох та й годі. І, може, пригоду цю забули б, якби Арсениха не переповіла її сусідці, а сусідка – своїй сусідці… Доки все село взнало.

Тепер, як іде Арсен вудити, рибалки гукають йому з-під круч:

– Поспішайте, діду, поспішайте, бо ондечки над вашою вербою вже бушля кружляє… Жде!

– Ану ж, діду, розкажіть, як ви з бушлею кричали!..

Арсен і не сердиться. Усміхнеться хіба та й каже:

– Отак і кричали: вона по-своєму, а я по-своєму.

Відтоді й по сей день Арсена звуть у селі не інакше як Бушля.

– Про кого йдеться у творі? Хто його головний герой?

– Знайди в тексті опис бушлі.

– Яка кумедна подія трапилася з Арсеном? Які почуття викликав у тебе цей випадок? Визнач тему твору.

– Поясни значення виділеного вислову.

– Чи гнівався Арсен на бушлю та селян, що сміялися з нього? Доведи свою думку словами з оповідання.

– Як ти гадаєш, чому письменник саме так закінчив розповідь про діда Арсена? На якій думці він наголосив?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

БУШЛЯ – ГРИГІР ТЮТЮНИК