Мабуть, не було у передреволюційній Росії такої людини, яка б не знала “Пісні про Буревісника” М. Горького. Цей твір є заключною частиною алегорії “Весняні мелодії” (перші два – “Пісня про чижа, який брехав..,” та “Пісня про Сокола”). “Пісня про Буревісника” – це опис природи перед бурею, поданий у неоромантичній стилістиці. “Над морським простором сивим вітер хмари все збирає”. “Вітер зграї хвиль… з розмаху в дикій злобі кида на стрімчасті скелі, розбиваючи на бризки ізумрудне те громаддя”. Мешканці
Тільки гордий Буревісник радіє наближенню бурі: “То крилом черкнувши хвилю, то стрілою ввись шугнувши, він кричить – і хмари чують радість в смілім крику птаха”.
З давніх-давен мальовничий, вільний світ природи асоціювався у людей з нескінченністю, різнобарвністю буття. Сонце символізувало життя, щастя, радість, хмари – ворожі людині сили, буря завжди несла з собою оновлення. Люди по-різному ставляться
Надзвичайно емоційний опис стихії в “Пісні про Буревісника” М. Горького сприймається читачем як алегорія людського, суспільного життя. Буревісник – уособлення людини, яка не мириться із застоєм, вона прагне змін, руху вперед її не лякають труднощі: “…Гордий Буревісник сміливо ширяє й вільно над пінявим сивим морем” Така людина навіть радіє випробуванням, що стають на її шляху до мети: “Він (Буревісник) над хмарами сміється, він од радості ридає!” Буревісник протистоїть тим людям, що ховаються від життєвих проблем (у “Пісні…” їх символізують образи чайок, гагар, пінгвіна). Він непримиримий до міщансько-власницького ладу життя й мислення, соціальної пасивності. Буревісник – вільний птах.
Його жага свободи й боротьби викликають захоплення.
Протягом тривалого часу “Пісню про Буревісника” М. Горького розглядали лише, як суто політичний твір. Написаний у 1901 р. під час широкого народного пробудження, він сприймався сучасниками автора як заклик до революції 1905 р. На мій погляд, таке трактування не зовсім правомірне. “Пісня про Буревісника” – це гімн нескінченному життю, що постійно оновлюється завдяки людям, які не бояться боротьби.