Ранком наступного дня велика рать рушила в шлях. Тремтіла земля, Хмари пилу приховували сонячне світло, від потужних голосів мавп і ведмедів зривалися камені з гір. На Ланку довідалися про прибуття війська Рами.
Доброчесний Вибхишана, молодший брат Равани, благав проводиря ракшасов повернути дружину царевичеві Кошали, інакше всьому їхньому роду загрожує загибель. Але Равана не слухав розумних мовлень брата. Він вирішив почати війну й скликав у палац всіх ракшасов, тому що був неспроможний перед його любов’ю, що охопила Ксите.
Полководці
Перед воїнством Рами стояло завдання переправитися через океан і досягти Ланка. Але вони не могли, як Хануман або демони-ракшаси, літати по повітрю. І Рама звернувся до свого далекого свойственнику Сагаре-Океану. Три дні й три ночі він відплачував йому почесті,
Він повідомив Рамі, що в його війську є митецька мавпа Нала, що може побудувати міст через океан, а води його підтримають. Міст був споруджений, і військо Рами переправилося на Ланок
“Розгніваний Равана бачив полки й дружини. Незліченна рать обліпила пагорби й долини”. Перш ніж почати бій, великий Рама відправив до супротивника посланника з реченням здатися. Якщо Равана покірно поверне царівну Ситу, то пощадять і його, і місто.
Якщо немає – проводир ракшасов упаде в бої, а Ланок буде розорена. Равана навідріз відмовився від речення й повелів піти війною на синів Дашаратхи…
Але ще раніше чим Равана віддав цей наказ, він вирішив зломити волю шляхетної дружини Рами. Володар демонів відправив одного зі своїх ракшасов, знаючого в чаклунстві, зі створеною відрубаною головою Рами, його луком і стрілами до Ситі. Нещасна царівна втратилася почуттів, а потім початку плакати й голосити над головою коханого чоловіка. У цей час Равану покликали на раду полководців, пішов і ракшас-колдун. І відразу голова Рами і його зброя зникли.
По велінню Рами військо розділилося на чотири частини: загін славного Нили направився до Східних воріт, воїни хороброго Ангади – на облогу Південних воріт. Хануман і його могутнє воїнство повинні були ввійти в місто із заходу, Рама й Лакшмана – з півночі. Інше військо із Суг-ривой на чолі рухалося прямо на стіни Ланка
Загриміли барабани, затрубили труби, заревіли раковини. Почався приступ. Воїни простромлювали супротивника стрілами, проколювали піками, рубали дротиками… Мавпи душили, дряпали, кусали ракшасов.
Земля просочилася кров’ю й покрилася тілами поранених і вбитих. Навіть уночі битва не затихала
Рама й Лакшмана були смертельно поранені чарівними стрілами сина Равани. Тоді рятуйте! прийшов божественний Гаруда, величезний золотокрилий орел, володар птахів. Він торкнувся їх своїми божественними перстами, і смертельні рани зажили, тіла покрилися золотавою атласною шкірою, додалося відваги й сили.
Удвічі виросли рішучість і витривалість братів, зміцніла пам’ять, помножилася прозорливість. Мавпяча дружина раділа
Почалася нова страшна битва. Знову потекла кров. У бій вступила божественний Рама. Він убив колесничего Равани й коней, розколов колісницю, щит, лук, стріли грізного царя, збив з дерева Прапор, уразив Равану в груди й зніс із його голови дорогоцінний вінець.
Равана стояв перед Рамою, очікуючи смертельного удару, але великодушний Рама відпустив його.
…Двобій Рами й Равани відновив. Рама передбачав перемогу, Равана – погибель
Великий Рама вразив владику демонів чарівною стрілою, створеної Богом-творцем Брахмой. Вона простромила серце Равани, і ракшас упав з колісниці на землю.’
Равана загинув, зло розсіялося, у всесвіті запанували мир і спокій. Мавпи ввійшли в Ланок. Мудрий Хануман відшукав прекрасну Ситу й розповів їй про загибель її викрадача
Нарешті великий син Дашаратхи зустрівся з коханою дружиною. Сита була всі так само прекрасна. Рама сказав їй, що помстився за образу, убив Равану й звільнив неї, але вона занадто довго перебувала в будинку іншого, тому не може бути прийнята високошляхетним чоловіком: адже Равана стосувався її, опоганював поглядом. І Рама, не бажаючи кривотолков, відмовився
Від дружини, хоча ні на мить не сумнівався в її вірності й любові. Він вирішив провести Ситу через випробування, щоб усі довідалися, що вона безневинна
Сита попросила скласти похоронний багаття, увійшла в нього й зникла в полум’ї. У ту ж мить із багаття повстав величезний чернокудрий че-ловек у багряних одягах, прикрашених золотом. Це був сам Агни – Бог вогню. На руках він ніс Ситу. Полум’я не торкнулося її.
Значить – Сита була безгрішна перед Рамою! Рама обійняв віддану дружину й разом з нею й Лакшманой вернувся в рідну Айодхью, де був відсутній чотирнадцять років. Звістка про це облетіла всіх жителів міста, і вони повернулися у свої будинки. Бхарата передав братові правління, і божественний син Дашаратхи вінчався на царство
(2 votes, average: 3.00 out of 5)