Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга п’ята “Прекрасна”

Радник мавпячого царя Сугриви, могутній Хануман, наділений даром довільно змінювати свій вигляд, миттєво збільшився в росту, набрав у груди повітря, відштовхнувся й стрибнув у піднебесся. Він полетів на острів Ланку. Нарешті він побачив острів, що поростив квітучими деревами.

На ньому височіли білосніжні палаци, і весь він був обнесений кріпосною стіною.

Хануман довго любувався Ланком, потім проникнув у палац Равани, все внимательно оглянув, але ніде не міг знайти Ситу. Нарешті він побачив квітучий гай, охоронюваний грізними ракшасами.

Це було одне із самих прекрасних місць на землі.

Тут, ереди колонади білого храму, Хануман побачив красуню в порваному, брудному платті, майже без прикрас, але звабливо прекрасну.

…До нещасної самітниці з’явився могутній Равана і став спокушати її своїми мовленнями. Він благав її відмовитися від принижень убогості, пропонуючи розкіш і насолоди. Убита горем, Сита відповідала слабким голосом: “Зверни серце своє до власних дружин! Не спокушай мене скарбами. Я належу Рамі!” Розлютований завзятістю Сити і її сміливими мовленнями, Равана став загрожувати царівні смертю.

Зневіреного й змучена Сита

підійшла кде-реву, щоб розстатися з життям, повісившись на власних волоссях. На щастя, саме на цьому дереві сидів посланець Рами. Хануман показав їй перстень Рами й розповів про незліченну рать мавп і ведмедів, готової за наказом Рами рушити в похід проти Равани.

Хануман запропонував Ситі сісти до нього на спину й перелетіти через океан до Рами й Лакшмане. Але царівна відмовилася з остраху знепритомніти й упасти з висоти в бурхливі хвилі. Вона передала Рамі дорогоцінний камінь, що колись прикрашав її чоло, і попросила передати, що чекає від чоловіка допомоги.

Хануман ласкаво попрощався із Ситой. Але перш ніж покинути Ланку, могутній проводир мавп вирішив покарати злісних ракшасов і послабити міць десятиголо-вого Равани. Він зруйнував священний гай і, пролітаючи над вулицями Ланка, перетворив у руїни багато палаців і вбив незліченне число ракшасов. Демони підпалили Хануману хвіст.

Він застрибав по дахах, підпалюючи Ланку: “Столиця згоріла дотла, і ватажок мавпячий охоплений полум’ям хвіст погасив в океані”.

Упершись ногами у велетенську гору Аришта, Хануман видав жахаюче ревіння, потрясший Ланку, і, відштовхнувшись, злетів у небо. Не витримавши сили поштовху, гора зі своїми стрімчаками, лісами, водоспадами поринула в земні надра. Проробивши шлях над океаном, Хануман повернувся до своїх друзів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга п’ята “Прекрасна”