По літописному переказі, Хорив – один із трьох братів, засновників міста Києва. Імовірним джерелом відомостей для Сумарокова послужив “Синопсис, або Короткий опис від різних літописців про початок слов’янського народу, про перших київських князів і про життя святого благовірного князя Володимира” (1674) історика й церковного діяча И. Гизеля. Однак фабула п’єси не має історичного грунту й складена самим Сумароковим.
Дія трагедії відбувається в будинку князя Кия, правителя Києва. За шістнадцять років до описуваних подій у страшній,
Оснельда повинна покинути ненависний їй палац. Трагедія названа ім’ям молодшого брата Кия – Хорев закоханого в дочку Завлоха. Любов і політичний розрахунок зіштовхуються в першому трагічному сюжеті Сумарокова. Ліричною зав’язкою дії є відносини X. і Ос-нельди.
Не менш гостра й тема політична. Кий готовить собі в спадкоємці
Образ Хорева обкреслений ясно й чітко. Внутрішній мир його не ускладнений щиросердечною боротьбою. Він знає, як вийти зі скрутного стану й на поле брані, де покрив себе славою, і в палацових чертогах. X. вірить в успіх своєї любові, він крок за кроком, як думає, наближається до фінального примирення двох князівських сімей і до шлюбу з Оснельдой.
Але в події втручається драматичний випадок. Боярин Сталверх обмовляє на закоханих Кию, і той наказує отруїти Оснельду, що підозрюють у прагненні повернути на престол свого батька. Фінальна частина трагедії, у якій X. довідається про раптову смерть Оснельди, виявляє єдність трагічної ситуації, що охопила всі лінії дії. Кий, що глибоко любить X., бачачи взятого в полон Завлоха, розуміє всю міру свого злочину.
X., готовий домогтися примирення ворогуючих сторін, усвідомлює, що його надія на щасті звалилася (“Скреготлива смерть змахнула вуж косу!”). Кий благає брата “карати” його. Але X. обирає інший шлях. Взявши з Кия слово відпустити Завлоха з військом, X. убиває себе мечем