Син царя Трої Пріама, батька п’ятдесяти синів і п’ятдесяти дочок. Чоловік Андромахи, дочки Гетіона, царя Фів, вбитого Ахіллеса. У “Іліаді” Г. супроводжують епітети “великий”, “блискучий”, “броне-блещущий”, “шлемоблещущій”.
Він – головний захисник Трої, обложеної ахейцями, керованими Менелаем і Агамемнона. У книзі VI “Іліади” описана зустріч Г. з Андромахой, яка передбачає йому близьку загибель: “погубить тебе твоя хоробрість! Ні сина ти не шкодуєш немовляти, ні матері бідної. І скоро буду вдовою я,
Ніхто в цьому поєдинку не переміг. Супротивники, переконавшись, що сили їх рівні, обмінялися дарунками. У іншому поєдинку Г. вбиває Патрокла, друга Ахіллеса. Патрокл перед смертю пророкує, що Г. скоро загине від руки Ахіллеса, який буде мститися за смерть друга.
Один з кульмінаційних моментів “Іліади” – книга XXII, названа “Вбивство Гектора”. За поєдинком Ахіллеса і Г. спостерігають боги. Зевс симпатизує Г. і хоче його врятувати, але йому заперечує богиня Афіна.
Афіна допомагає Ахіллесу умертвити Г. Вигравши поєдинок, Ахіллес поглумився над тілом поваленого ворога, прив’язавши його до колісниці і проволочів його біля стін Трої на очах у батьків Г. Андромаха гірко оплакує загибель чоловіка. У книзі розповідається XXIV про викуп троянцями тіла Г. Ахейці і троянці уклали перемир’я на одинадцять днів, щоб батьки і народ Трої могли оплакати та поховати Г. Після падіння Трої вдова Г. Андромаха стала рабинею Неоптолема, сина Ахіллеса. Про її долю розповідається в трагедії Евріпіда “Андромаха” (V “Шв.
До н. е.).