Філософсько-символічний підтекст сюжету повісті Е. Гемінгвея “Старий і море”
“Старий і море”- один із найкращих творів світової літератури, відомий саме завдяки глибині філософської думки, тому філософському підтексту, який робить повість необхідною для розуміння життя. Тому й не дивно, що саме після виходу в світ цієї повісті Гемінгвей був відзначений Нобелівською премією.
Що ж таїть у собі простий сюжет? За скупою сюжетною дією розкриваються величні істини. Одна з них – стосунки людини і природи.
Природа вічна, велична,
Чи не протирічить прагненню гармонії боротьба Сантьяго і риби? Риба – частина природа, а людина – символ чогось стороннього, зовнішнього. Може, тому природа й не віддає людині свого.
Але людина приречена боротися. Змушена, тому що має просто вижити і довести всім і собі, що може бути переможцем. Тому старий змагається з морем, з рибою – з цілим світом, що ставиться вороже до людини.
Це все символи тих сил, з якими змушена боротися людина все життя.
Мабуть, у цьому і полягає глибокий філософський смисл повісті: кожен побачить у ній своє, відкриє світ через його образи для себе.