Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море”

І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. (Талановитий письменник і від­важна людина: був учасником воєн (Першої і Другої світових, Громадянської в Іспанії 1937 р.), “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурх­ливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.)

ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті “Старий і море”.

1. Головний герой твору. (Старий самотній рибалка Сантьяго, який протягом 84 днів виходив у море, мріючи спіймати велику рибу.)

2. Ставлення рибалки до мешканців моря. (Летючі

риби, ластівки, гігантські черепахи, риби, акули – для рибалки більше, ніж представники тваринно­го світу, світу природи. “Він любив летючих риб – то були його найперші друзі в океані”. “А от птахів він жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок…”. Про морських свинок думав: “Славні вони тварини… Граються собі, пустують, люблять одне одного.

Вони нам наче брати, так само, як і летючі риби”. Риб наділяв людськими рисами: “Та, хвалити Бога, риби не такі розумні, як ми, що вбиваємо їх, зате куди благородніші й спритніші”.)

3. Трепетна любов Сантьяго до моря. (Він завжди подумки

називав море Ьа шаг, як кажуть по-іспанськи ті, хто його любить. “Старий завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, й позбавити її. а коли й чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така її вже вдача”.)

4. Двобій із велетенською рибою. (Велетенська риба – гідний суперник ста­рого рибалки, який переконаний, що мусить її убити задля того, щоб ви­жити. Він розуміє, що єдиною зброєю проти такої риби може бути тільки його воля та розум. У цій боротьбі і риба, і старий перебувають в одна­кових умовах, старий навіть визнає: “Ти вбиваєш мене, рибо…

Одначе ти маєш на це право”. 1 все ж таки, він хоч і знесилений, перемагає. Та йому не таланить привезти додому здобич: акули пожирають її, і старий притя­гує до берега тільки величезний обгризений скелет.)

ІІІ. Образ Сантьяго – втілення людської долі серед стихій. (Навколо старого ри­балки – море, риби, зірки, небо. Море для нього, як жінка, а зорі, як сестри.

Та й велика риба – не просто реальна риба, в ній криється якась сила, що ніби розлита у всьому світі. Образ Сантьяго є символом злиття людини і світу.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море”