Фамусов і Чацкий В 1824 році АС Г-Дов написав свою комедію “Гоу”, що вплинула на подальший розвиток російської літератури. У цій п’єсі Г-Дов показав важливу проблему всіх часів конфлікт між “століттям нинішнім” і “століттям минулої”. Одним із самих яскравих предста-вителей “століття минулого” є Павло Опанасович Фамусов, у чиєму будинку й відбувається дія всієї комедії.
Фамусов старий московський пан, що заслужив загальне розташування в столичних колах. Він привітний, чемний, дотепний, весел
Він є не тільки привітним
Для Фамусова свято й непогрішно думка світла, страшнее всього це те, “що стане говорити княгиня Марья Алексевна!” Фамусов заповнює свій тиждень відвідуваннями “потрібних” людей: прийомами, обідами, крестинами. Прикладом людини, що достигли у своєму житті всього, є для нього Максим Петрович,
“Як той і славився, чия частіше гнулася шия”, говорить про цьому Чацкий. Всі моральні ідеали Фамусова лежать у матеріальній сфері, до всього ставиться він з погляду практичної вигоди, навіть до любові. Фамусов мріє повыгоднее видати заміж свою дочку Софію й говорить їй: “Ах, матінка, не довершуй удару! Хто бідний, той тобі не пари”.
Далі він додає: “От, наприклад, у нас вуж здавна ведеться, що по батьку й синові честь: будь плохенький, так якщо набереться душ тысячки дві родових, той і наречений”.
Фамусов служить керуючим у казенному місці, служба для нього можливість мати зв’язку, чини, а не служити батьківщині або виконувати громадянський обов’язок, одним словом, Фамусов ставиться до служби формально, бюрократично (” під-писано, так із плечей геть”). До речі, про справи Фамусов турбується тільки з одного боку,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)