Літописний текст адаптований: ськорочений, частиною спрощений, розбитий на абзаци.
Після розгрому Рязанського князівства Батий рушив у Володимиро-Суздальську землю.
Якийсь із вельмож рязанських по ім’ю Евпатий Коловрат був у той час у Чернігові із князем Ингварем Ингваревичем, і услищал він про навалу зловерного пануючи Батия, і виступив із Чернігова з малою дружиною й помчався швидко. І приїхав у землю Рязанську, і побачив її спустілу, міста розорені, церкви пожжени, люди вбиті. І помчався в місто Рязань, і побачив місто розорений,
І воськричал Евпатий у прикрості душі своєї, распаляся в серце своєму. І зібрав невелику дружину – тисячу сімсот чоловік, яких Бог зберіг поза містом. І погнався слідом безбожного царя, і ледь нагнали його в землі Суздальської, і раптово напали на стани Батиеви. І почали сікти без милості, і смешились усе полки татарські. І стали татари точно п’яні або божевільні. І бив їх Евпатий так нещадно, що й мечі притуплялися, і брав він мечі татарські, і сек ними. Почудилось татарам, що мертві повстали. Евпатий же, наськрізь
І ледь піймали татари з полку Евпатьева п’ять чоловік військових, знеможених від великих ран. І привели їх до царя Батию. Цар Батий став їх запитувати: “Який ви віри, і якої землі, і навіщо мені багато зла творите?” Вони ж відповідали: “Віри ми християнської, риби великого князя Юрія Ингваревича Рязанського, а від полку ми Евпатия Коловрата. Послано ми від князя Ингваря Ингваревича тебе, сильного царя, почествовать, і із честю проводити, і честь тобі віддати.
Так не дивуйся, що не встигаємо наливати чаш на велику силу – рать татарську”.
Цар же подивувався відповіді їх мудрому. І послав щурича свого Хостоврула на Евпатия, а з ним сильні полки татарські. Хостоврул же похвалявся перед царем, обіцяв привести до царя Евпатия живого.
І обступили Евпатия сильні полки татарські, прагнучи його взяти живим. І з’їхався Евпатий з Хостоврулом. Евпатий же був велетень силою й розсік Хостоврула на-підлоги до сідла. І став сікти силу татарську, і багатьох отут знаменитих богатирів Батиевих побив, одних навпіл розсікав, а інших до сідла розрубував. І возбоялись татари, бачачи який Евпатий міцний велетень. І навели на нього безліч пороків, і стали бити по ньому з незліченних пороків, і ледь убили його.
І принесли тіло його до царя Батию. Цар же Батий послав за мурзами, і князями, і санчакбеями (знатні татарські персони), – і стали все дивуватися хоробрості, і міцності, і мужності воїнства рязанського. І ськазали вони паную: “Ми з багатьма царями, у багатьох землях, на багатьох битвах бували, а таких молодців і резвецов не видали, і батьки наші не розповідали нам. Це люди крилаті, не знають вони смерті й так міцно й мужньо, на конях роз’їжджаючи, б’ються – один з тисячею, а два – з десятьома тисячами.
Жоден з них не съедит живим з побоїща”.
І ськазав цар Батий, дивлячись на тіло Евпатьево: “Про Коловрат Евпатий! Добре ти мене попотчевал з малою своею дружиною, і багатьох богатирів сильної орди моєї побив, і багато полків розбив. Якби такий от служив у мене, тримав би я його в самого серця свого”.
І віддав тіло Евпатия людям, що залишилися, з його дружини, яких похватали на побоїще. І велів цар Батий відпустити їх і нічим не шкодити їм.
(З “Повісті про руйнування Рязані”)
Евпатий Коловрат – перший росіянин партизан. Літописний текст адаптований: ськорочений, частиною спрощений, розбитий на абзаци.
Шурин – брат дружини.
Евпатий Коловрат – перший росіянин партизан. Літописний текст адаптований: ськорочений, частиною спрощений, розбитий на абзаци.
Там же с. 156-158.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)