6 клас
(за твором “Перший диктант”)
Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей.
В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти вивчились читати й писати. До села, де була школа, “десятки кілометрів туди й сюди”.
А ще більшим лихом були чоботи, бо не було їх і не було на що купити. І двоє старших дітей, яким вже настав час ходити до школи,
Було це давно, а її могилу досі квітами прикрашають її колишні учні. І ось, коли хлопчик ходив до школи вже третю зиму, вчителька вирішила провести з учнями третьої групи диктант. Це було для них нове завдання. Тим більше, що писати треба було російською мовою,
З шістнадцяти учнів ніхто не написав добре. Але Марія Андріївна не лаялася, не принижувала гідність дітей, а лагідно їх наставляла. Вона весело сміялась над помилками казала, що треба старатись і виправлятися.
Вчителька була добра, щира, любила дітей і вони відповідали їй взаємністю.
Я вважаю, що Марія Андріївна дійсно була вчителем з великої літери. Вона самовіддано навчала дітей, хоча була “дуже старенька й кволенька”, читала людям листи з “далекої солдатчини”. Для неї не було поганих дітей, вона всім була, як мати. І навчала їх не тільки букви читати й писати. Своїм життям, своїм відношенням до людей вона навчала учнів добру, справедливості, людяності.
Я вважаю, що саме такою є і повинен бути справжній учитель.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)