Епіталама

Епіталама (грецьк. epithaldmios – шлюбний, весільний ) – у давньогрецькій ліриці – пісня на честь молодого подружжя, яку виконували після шлюбних урочистостей. У пізніші часи – будь-який твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження. Е. зустрічається в Сапфо, Теокріта, згодом – в Е. Спенсера, Я. Кохановського, І. Северяніна та ін. В українській поезії до Е. можна віднести вірш М. Рильського:

Нашу шлюбну постелю вквітчали троянди пахучі, Образ Кіпріди її благословляє з кутка. Ми принесемо богині смокви медово-солодкі, Темний, міцний виноград і молодих голуб’ят. Сонце сховається в морі, троянди запахнуть п’янкіше.

Руки шукатимуть рук, уст пожадливі уста… Дай же нам сили, богине, в коханні вродливими бути І в заворожену ніч мудрого сина зачать.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Епіталама