Ось уже третє століття цей “Еней був парубок моторній і хлопець хоть куди козак” залишаються одним із найвідоміших літературних героїв. Ім’я він має античне: Еней – герой поеми Вергілія, один із захисників Трої і засновник нової держави. Але ж поема І. Котляревського ” Енеїда ” лише зовні зв’язана з твором римського поета. Зміст її Розкриває українську дійсність кінця XVIII століття. Звичайно, герої – земляки Котляревського: Козаки, пани, селяни… Еней – один із них.
Давати характеристику центрального образу нелегко.
За бажанням Юнони Еол піднімає на морі бурю, яка повинна знищити троянців. Еней тут зовсім не схожий на героя: він від страху “заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався…” Правда, взяв себе в руки, Еней здогадався пообіцяти Нептуну “півкопи грошей”, “аби на морі шторм утих”. А потім троянці перебувають у гостях у Дідони. І тут головний герой
Але далі, в інших епізодах, ми бачимо майже нового героя. У бою він сміливий і розумний отаман, уміє повести за собою воїнів і сам б’ється по-лицарськи. Він для своєї ватаги – “отець”, за якого можна і життя віддати. З якою рішучістю виходить Еней битися з Турном!
Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий.
А на землі Латина Еней постає як мудрий дипломат, що можи вирішити будь-яку “міжнародну” проблему. Так хто ж такий Еней? Веселий гульвіса, безтурботний п’яничка, хоробрий лицар, люблячий син, мудрий отаман – все це Риси українського національного Характеру, зокрема козацького.
Котляревський зібрав їх разом і наділив ними свого героя, щоб цим образом переконати читачів у силі, могутності і відчайдушності співвітчизників – Дітей України.