“Еней був парубок моторний”

Поема “Енеїда” І. П. Котляревського – унікальний твір української літератури за своїм жанром, темою, художніми особливостями. Де ще зустрінеш такий густонаселений твір у нашій Літературі?

Головним героєм поеми став звичайний собі “парубок моторний” Еней. Якщо Вергілій у своїй поемі “Енеїда” з допомогою цього образу хотів підкреслити благородне, “божественне” походження римського народу (як відомо, Еней – внук Зевса, син богині Венери), то Котляревський розповів про нього як про українського козака.

Еней

був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на все зле проворний.

Завзятіший од всіх бурлак.

Кошовий Еней – троянець відважний, хоробрий ватажок, умілий організатор і керівник. Він хоч, на перший погляд, і мало чим відрізняється від своїх друзів-гультіпак, та все-таки у вирішальну хвилину саме йому доводиться приймати рішення. Згадаймо шторм на морі, коли Еней здогадується “всунути в руку Нептуну” півкопи грошей.

Результат бою з рутульцями теж залежав від двобою Енея з Турном. До того ж хоч і здається Еней іграшкою в руках богів. він сам по своїй волі спілкується з богами, спускається

в пекло, аби дізнатись, як діяти далі. Він передусім покладається на себе та своїх друзів, а потім уже на волю богів.

По-різному змальовує Котляревський свого героя. З гумором, з ущипливою усмішкою, але завжди з любов’ю. Так, він розумний, здатний на дипломатичні стосунки з Ацестом, Евандром, відчайдушний, сміливий вояка, вірний троянському побратимству.

Але письменник ніколи не ідеалізує його.

Це насамперед завзятий козак – запорожець, який “садить гайдука”, любить багато випити й добре погуляти. Портретний образ Енея зустрічається в тексті не раз, та не завжди він змальований світлими фарбами. З похмілля у нього “Опухли очі, як в сови, І весь обдувся, як барило”.

Звичайно, такого зображення вимагала травестійно-бурлескна тональність поеми, але це змалювання героя не викликає читацького осуду. Нам симпатичний цей герой, бо він з роду козацького. Це пройдисвіти, босяки, гультіпаки, але водночас лицарі, герої, неймовірно витривалі й надійні люди.

Як частину цілого подає нам образ Енея великий майстер слова. Козак – це завжди частина великого козацького братства, а чи є що святіше за братство для козака?

Як і на початку поеми, в кінці Еней такий самий життєрадісний ватажок-гульвіса, здатний до залицянь і горілки, легковажний, та, коли треба, – розсудливий, строгий і хитрувато-дотепний. Яскравий, живописний і такий земний, веселої української вдачі цей літературний герой.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Еней був парубок моторний”