Дрібний дощик

Дрібний дощик Дрібний дощику! Чому ти такий рясний? Три дні й три ночі ллєш на дахи, які лише блищать і весело посміхаються.

Прохолодний дощику! Навіщо ти кропиш та кропиш річку? Води в ній і так багато.

Набридливий дощику! Ось я візьму, піднімуся на хмару й знайду те велике сито, крізь яке ти сієшся. Я закрию його долонями, зроблю в хмарці віконечко для яскравого сонечка й перекину над землею барвисту веселку. А коли побачу, як матуся йде, то крикну Сонцю:

– Посміхнися промінцями! Бачиш – он моя матуся йде! А ще крикну тобі, неслухняний дощику: – Сійся-лийся на лани, на зелені килими.

А на доріжку, якою ненька йде, не треба.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дрібний дощик