Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі.
Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки. Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак,
Приліпи його, мов латку, В черевик під ліву п’ятку. Узувайся і ходи. Піде діло – хоч куди!
Це я, – каже, – перевірив. – …Вася здуру і повірив. Ліпить Вася Боровик
П’ять копійок в черевик. Взувся, тупнув, взявсь у боки: – Більш не вчитиму
Ось і школа, ось і клас. Арифметика якраз. – Боровик, іди до дошки! – Вася встав, пом’явся трошки, На п’ятак натис – дарма! Де ж те чудо? Щось нема. …За годину викликають,
З географії питають. Вася встав – ні в сих ні в тих, Замість чуда – в класі сміх. Мав мороку він велику, Бо п’ятак у черевику Відіграв одну лиш роль – Надавив йому мозоль!
Закінчилися уроки – Бігли учні в різні боки. Ну, а Вася Боровик Ледве тяг свій черевик. Під п’ятою п’ять копійок, А у сумці – стільки ж двійок!
Коментар
Багато
П’ятак у черевику йому не допоміг, лише мозоль надавив, і кілька двійок хлопець усе-таки отримав. Отже, наполеглива праця – найкращий спосіб досягти успіху. Після такої насмішки навряд чи кому захочеться бути Васею Боровиком.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)