Працюючи над літературним твором, письменник “вибудовує” своєрідний художній світ. Під поняттям “художній світ” ми маємо на увазі сам зміст, те, що зображено й осмислено автором: теми, проблеми, характери, обставини. Але художній світ матеріалізується лише в певній формі, в певній художній системі. її елементи – композиція, сюжет, система образів, мова тощо – тісно пов’язані між собою, творять художню цілісність.
Тому в кожному елементі можна побачити особливості усього твору. Аналіз сюжету, таким чином, дає змогу зрозуміти
У теорії літератури сюжет – це конкретна система подій, через які письменник розкриває характери персонажів, їх філософські, моральні, ідейні позиції, авторську концепцію зображуваного. Так, основу роману Панаса Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” становить історія життя Чіпки Варениченка, доповнена розповіддю про Максима Гудзя, Грицька, панів Польських, село Піски, що сприяє панорамності зображення. У сюжеті
Отже, сюжет може відображати зовнішні або внутрішні зміни у стані героїв. Наприклад, у новелі М. Коцюбинського “Іпtеrmezzo” подій дуже мало, це майже суцільний пейзаж: герой блукає в полях. Перед нами його душа, душа людини, яка стомилася від неправди, несправедливості й людського горя, шукає перепочинку, переборює власний стан байдужості, знову повертається до людей.
Рух сюжету в новелі зумовлюється внутрішніми переживаннями героя.
Вдумливе спостереження, вивчення життя допомагає художнику слова шукати сюжети для творів у навколишній дійсності. Реальні факти лежать в основі таких творів, як “Гайдамаки” Т. Шевченка, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та І. Білика, “Земля” О. Кобилянської та інших. Проте письменники не копіюють події, реалії, а використовують їх як канву для художнього дослідження певних життєвих явищ, суспільних процесів, висловлюючи власне ставлення до зображеного.
Народження сюжету для справжнього митця – явище індивідуальне, його творча таємниця, його відкриття. Проте в кожному конкретному випадку відбувається естетичне перетворення реального фактичного матеріалу за допомогою вимислу на певну сюжетну ситуацію. Як і інші образні компоненти твору, сюжет не є протокольно-точним відображенням подій: письменник відбирає лише ті факти і вчинки персонажів, так розгортає дію, щоб вони якнайповніше відповідали його творчому задумові.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)