Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – багатоплановий. У ньому відображено життя українського селянства упродовж кількох поколінь: від заселення південних степів, закріпачення сіл – до реформи 1861 р. та введення пореформених порядків. Провідною темою в творчості майстра прози було викриття лиха давнього (кріпацтва) і сьогочасного (напівкапіталістичної і напів-кріпацькрї дійсності).
Це питання порушено і в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Складна композиція роману, яку академік
Роман має кілька сюжетних ліній: життя Чіпки та його родини; життя Максима Гудзя та його роду; Грицько і його дружина; пани Польські; історія села Пісок. Ці лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються,
Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Ця назва містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей. Таким чином, внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність дають підстави твердити про появу в українській прозі нового типу епічного полотна, відмінного багатьма жанровими якостями від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.
Важливу роль в описі психологічного стану героя відіграє пейзаж. Досить згадати радісний, акварельно-чистий опис весняного поля на початку роману або ж кінцевий пейзаж, сумний і тривожний через перевагу кривавих барв. У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” вперше в українській прозі пейзаж виконує не тільки описову, а й психологічну функцію.
(3 votes, average: 2.33 out of 5)