Твір-мініатюра на тему “Початок грози”

Звичайно, у кожній сім’ї є родинні перекази. Так от : мама розповідала, що наш дідусь одного разу на війні потрапив під дуже страшну грозу, було це так. То був теплий серпневий день.

Він із друзями пішли до ліу. Саме у лісі їх чекала гроза. В якусь одну хвилину усе небо набрякло, стало темним і крізь небо крапати перші дощові краплинки.

Тоді вони ще не знали, що це – гроза. Саме так, адже якщо небо стало темним, то і все – від грози не втечеш, вона буде стовідсотково. Перед грозою, а вони таки була, вони із друзями залишилися у лісі, адже

була війна, їм не було було нікуди іти, вони у лісі перечекали це стихійне лихо, і воно справді було стихійне, бо у той день понад 15 дерев було знищено грозою. Ось так трапелося з ними.

Враз надворі стало темно. Сховалися птахи. Все завмерло. Важкі свинцеві хмари затягли небо. На його сірому тлі часто виникали блискавки, далеко на горизонті.

Миттєво налетів шалений вітер, здійняв клуби пилу. Він нахиляв до самої землі дерева, смикав їх за гілля, зривав листя. Все здригнулося від першого гуркоту грому.

Важкі краплини дощу впали на спраглу землю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір-мініатюра на тему “Початок грози”