Чий то ж ми плужок по горі оре – колядки і щедрівки

Чий то ж ми плужок по горі оре? Нашого пана господаренька. Найстарший синок за нлужком ходить, Правов рученьков волики гонить, Лівов рученьков за плужок держить. Надойшли туди татуньо єго: – Ори ж ми, синку, здрібонька ниву, Та й посіємо яру пшеницю.

Та вродиться нам пшеничне стебло, Пшеничне стебло, пшеничне зерно. Та й ізберемо женці молодці, Та й ізіжнемо в дрібонькі сніпки, Та й ізложимо в золоті кіпки, Та й заїдемо шістьма волами, Шістьма волами, трьома возами, Та й заберемо ковані вози, Та й заберемо, та й повеземо, Та й повеземо на тихий Дунай, На тихий Дунай, на крутий беріг. Та й ізложимо на білий камінь, Та й завершимо сив соколоньком.

Сив сокіл сидить, в Дунай ся дивить, В Дунай ся дивить, з рибков говорить: – Ой рибко, рибко, я тебе йму Свому паноньку на вечероньку, На вечероньку свят-вечерову.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Чий то ж ми плужок по горі оре – колядки і щедрівки