Тему жінки, яка не знайшла в одруженні свого щастя і нудьгує за чимось романтичним. Гюстав Флобер блискуче вирішив у своєму написаному 1836-го року романі “Мадам Боварі”. Прообразом головної героїні була Дельфіна Деламар, дружина лікаря з містечка Рі поблизу Руана.
У 26-річному віці вона звела рахунки із життям, отруївшись миш’яком.
Емма Боварі – класична романтична героїня, яка прагне здійснити “права свого серця” у світі незмінних стереотипів поведінки. Юна дівчина, дочка фермера, стає дружиною провінційного лікаря.
Емма намагається зустріти ідеал, який шукає у реальному світі. Але він зовсім не схожий на світ із романтичних творів.
Прагнучи знайти гармонійну любов, від якої співають усі струни душі, Емма поринає в усілякі авантюрні пригоди. Вона щиро закохалася в Леона, але той лише робить вигляд, що відповідає їй взаємністю. Їхні стосунки – це звичайна інтрига, інший коханець – Рудольф – був досвідченішим спокусником. Йому вдалося не тільки закохати в себе бідну Емму, а й переконати в щирості свого почуття до неї.
Еммі було байдуже, чи зможе сплатити її чоловік усі
Вона мріяла тільки про своє щастя, наче боялася втратити щасливу хвилину в житті, ковток свободи й кохання. Фінал любовних історій Емми був трагічний. Леон і Рудольф зрадили її, крамар розорив сім’ю, залишивши дітей і чоловіка без грошей.
У нещасної жінки залишився єдиний вихід – смерть. І вона не зупинилася перед тим, щоб звести рахунки з життям, яке вже встигло їй обриднути.
Образ Емми Боварі увійшов у світову культуру, оскільки в ньому розкрито надзвичайно важливу проблему взаємин жінки й соціуму.