ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист.
По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”.
Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський “першим був, що дав театрові живу комедію і драму з сучасного життя”
Драматичні твори Г. Цеглинського є першими в Галичині спробами сатиричної комедії: “На добродійні цілі” (1883) близька до західноєвропейських водевілів з міщанського життя; “Тато на заручинах”, “Соколики” (1884), “Шляхта ходачкова” (1886) відображають життя дрібної польської шляхти в Галичині; “Лихий день” (1886) присвячено виборчій тематиці; “Торгівля жемчугами” (1896) – проблемам емансипації
Попри сміливість тематики і гостроту колізій, вдале інсценізування картин із життя, Цеглинський-драматург дотримувався застарілих естетичних позицій, мало не класицизму Буало.
Г. Цеглинський – активний культурно-освітній і політичний діяч: з 1888 р. – директор Перемишльської державної гімназії, а з 1907 р. – посол до австрійського парламенту у Відні. Літературна діяльність припадає, головним чином, на львівський період.
Літ.: Чарнецький Степан. Нарис історії українського театру в Галичині. Л., 1934; Чорній Степан. Український театр і драматургія.
Мюнхен; Нью-Йорк, 1980; Єфремов Сергій. Історія українського письменства. К., 1995. С. 517.
Л. Коломієць
(1 votes, average: 5.00 out of 5)