Реферат
Григорій Квітка Основяненко
(1778 – 1843)
Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому Харкові, Квітка-Основ’яненко брав участь буквально у всіх важливих освітньо-культурних починаннях,
З творів цього періоду найбільший інтерес читача викликали “Письма Фалалея Повинухина” – цикл сатиричних прозових фейлетонів,
1834р. – книга перша “Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком”, збірки прозових творів (повістей та оповідань) українською мовою. 1836 – 1837рр. – книга друга збірки “Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком”. Ще ряд повістей та оповідань письменника публікується в журналах та альманахах, повість “Козир-дівка” виходить у Петербурзі окремим виданням.
Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” (1833), “Мертвецький Великдень”, “От тобі і скарб”, “Пархімове снідання”, “Підбрехач”, а також гумористично-сатирична повість “Конотопська відьма” (1833). Серед сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся” (1832), “Козир-дівка” (1836), “Сердешна Оксана” (1838), “Щира любов” (1839).
Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. 1835р. – соціально-побутова комедія “Сватання на Гончарівці” 1838р. – соціально-побутова комедія “Шельменко-денщик” (написана російською мовою, центральний персонаж – Шельменко – говорить по-українськи), що вважається найвищим досягненням Квітки в драматургії. Серед численних прозових творів Квітки-Основ’яненка, написаних російською мовою, виділяються сатиричні романи “Пан Халявский” (1840) та “Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова” (1841, перший варіант – 1833, твір зазнав переслідування цензури), повісті “Ганнуся”, “Панна сотниковна”, “1812 год в провинции”, оповідання “Званый вечер” із задуманого циклу “Губернские сцены”, історично-художній нарис “Головатый”, близька за жанром до фізіологічного нарису повість “Ярмарка”, фізіологічний нарис “Знахарь”. 1841р. – “Предания о Гаркуше”.
Кращі твори Квітки-Основ’яненка одними з перших представляли українську літературу загальноросійському й європейському читачеві: починаючи з 1837р. ряд його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві; 1854р. в Парижі виходить французькою мовою “Сердешна Оксана”. Трохи пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)