УРОК 47
Тема. Борис Харчук. “Планетник”. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині.
Мета. Розкрити символічне значення образу квітки; з’ясувати роль художніх засобів, висловити власні роздуми про суть людського життя.
Обладнання: схема-алгоритм.
Епіграф:
Того чекає благодать,
Хто полюбляв однаково
Людей, і птахів, і звірят.
С. Колрідж
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
– Прослуховування повідомлень учнів про спорідненість образу Планетника з образом Маленького принца з однойменного
II. Вивчення нового матеріалу.
Краса природи надихає на творчість, запалює в серці любов до людей, бажання робити добро. І тільки людина, чуйна серцем, душевно багата, може по-справжньому бачити, відчувати красу природи^ милуватися її барвами. Переконатися в правдивості цих слів нам допоможе сьогоднішній урок.
1. Аналіз літературного пейзажу у творі. (Учні працюють із схемою-алгоритмом).
Схема-алгоритм
1-й крок – прочитай уважно пейзаж, відтвори в уяві, визнач емоційну наснаженість його. (Від слів: “Така хата була й в хлопчика” до
2-й крок – визнач епізод, якого безпосередньо стосується пейзаж, простеж, як він пов’язаний з сюжетом. (Епізод, у якому розповідається про життя хлопчика, який змалку вмів бачити і відчувати красу навколишнього світу.)
3-й урок – визнач, хто спостерігає пейзаж: автор (ліричний пейзаж) чи персонаж (психологічний) твору, гармоніює чи контрастує пейзаж до внутрішнього стану спостерігача. (Пейзаж спостерігає автор, тому це ліричний пейзаж. Він контрастує до внутрішнього стану автора: з одного боку – стара хата з низькими маленькими вікнами, з іншого – краса довколишнього світу.)
4-й крок – з’ясуй роль пейзажу для втілення ідейно-художнього авторського задуму. (Автор прагнув показати красу світу, який оточував головного героя. Планетник “Народжений для краси, міг бачити її скільки завгодно й де завгодно. Вона жила скрізь, повсюдно дивуючись і ваблячи”. Вона була контрастом невимовно тяжкого життя селян-кріпаків.)
5-й крок – визнач засоби творення пейзажу (тропи, символічні елементи, кольори та ін.). (Порівняння: “мальви засвічувалися, як ліхтар”, “соняшник, як сторож у житньому брилі”; епітети: “повні півонії”, “самостійний соняшник”, “розтріпана наречена”, “бузько-мудрець”; метафори: “ромашки біліли розсипом”, “повійка розплющувала і заплющувала очі”, “хата насіяла квітів”, “бузько-мудрець: він відчиняв своїми крилами весну і зачиняв літо”; символи: мальви, калина, соняшник, хміль, мак, явори і ясени, дуби, журавель-криниця, бузько; кольори: жовтий, білий, зелений).
2. Образ нарциса.
– Які ще символи є у повісті? Поясніть їх значення. (Квітка нарцис, яка символізує красу, її незахищеність, чистоту).
– Складіть сенкан до образу нарциса.
Нарцис
Білий найгарніший
Цвів говорив визволив
Непорочність із знаком ясного сонця
Краса
3. Теледиспут. (Основні учасники – телеведучий і гості – персонажі художніх творів. Учням рекомендовано користуватися текстом, за доцільності використовувати мову персонажів (зачитувати цитати)).
– Одним з найбільших див і однією з найбільших цінностей світу є його краса. Краса зоряного неба і землі, краса ріки і краса лісу, краса квітів і краса самої людини. У чому ж виявляється людська краса?
Спробуйте самостійно скласти схему.
4. Складання схеми-опори.
Наприклад:
Людська краса – у зовнішності, у стосунках, у вчинках, у праці, у почуттях, думках.
Персонажі – мати Планетника, Природа, дід Капуш, селяни, Планетник.
Орієнтовний зміст розмови: Як треба господарювати на землі, як сприймати природу: як живу істоту, домівку чи річ? (У теледиспуті обов’язково має бути обговорена тема з твору “Природа – наша мати. Її треба любити й тоді, коли вона жорстока”),
5. Міні-дослідження. Добро і зло в житті Планетника; його сучасників; у наш час.
– Сьогодні на уроці ми говоримо про красу, намагаємося створити ідеал красивої людини. А чи знаєте ви, що однією з найпрекрасніших її рис є доброта? У V ст. до н. е. китайський філософ Конфуцій писав про те, що потрібно виховувати в собі доброту, й вона не передається у спадок, не приходить з досвідом.
У давнину слово “добрий” мало значення “міцний”, “сильний”. Згодом слово “доброта” стало означати “краса”, пізніше – “багатий”, і лише потім набуло значення “душевний, лагідний”.
– Життя на землі одвічно побудоване на боротьбі між добром і злом, між ними постійно точиться суперечка, конфлікт. Чи означає це, що конфлікт виникає й між носіями добра і зла?
– За якими критеріями ви розпізнаєте носіїв добра і зла?
Добро і зло у житті Планетника | |
Зло: | Бідність, нерозуміння людей, жорстоке їх ставлення, озлоблення |
Добро: | Краса природи, праці на землі, любов і милосердя, терпіння |
У сучасників Планетника | |
Зло: | Тяжка праця, бідність, неосвіченість, заздрість, злість, ненависть |
Добро: | Краса природи, хліборобська праця, традиції і свята |
У наш час (Колективне складання) |
III. Підсумок уроку.
Подумайте, чи відповідаємо ми ідеалові красивої людини. Що слід робити, щоб про вас казали: “Красива людина”?
– Гра “Мій портрет у променях сонця”. (Виберіть із набору людських рис 5 позитивних, які є у вас, і намалюйте у вигляді промінців сонця, а 5 негативних запишіть поруч. Обміняйтеся своїми сонечками із сусідом по парті, який на зворотному боці перелічить п’ять позитивних і негативних якостей, властивих вам. Проаналізуйте відгуки друзів, зробіть висновки.
IV. Домашнє завдання.
Прочитати твір “Сім’я дикої качки” Євгена Гуцала.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)