Бойчук Богдан народився 11 жовтня 1927 р. в с. Бертники (1977-1992 – Лісове) Монастириського району Тернопільської області.
В 1944-ому році, при відступі, німці схопили його й забрали до Німеччини на примусові роботи. Після війни він перебував у таборі переміщених осіб (ді-Пі) в місті Ашаффенбург, де й закінчив середню освіту в таборовій гімназії. В 1949-ому році переїхав до США і оселився в Нью-Йорку. Пів року після того відкрито в нього туберкульозу, що й призвело його провести три роки в Stony Wold санаторії, в горах на півночі штату Нью-Йорк. Саме там він
В 1953-ому році, коли винайшли протитуберкульозні ліки, він повернувся до Нью-Йорку, де 1957-ого року закінчив студії з електроніки в New York City College. Відтак працював інженером у цій ділянці до 1992-ого року.
Від початку 50-тих років, а саме від того часу, коли вийшов із санаторії, Бойчук дуже активно включився в українське літературне життя. Його літературна діяльність не обмежується тільки поетичною творчістю. Він також пише і видає драматичні твори, прозу, переклади з англійської, еспанської й російської мов на українську, і з української – на англійську. Проявляє
Слід також підкреслити його палку активність невтомного укладача й редактора двох поважних антологій української поезії, мемуарів тощо (диви нижче).
Бойчук – один із співзасновників Нью-Йоркської Групи, був співредактором річника цієї ж Групи “Нові Поезії” (1959-1971), ініціятором і головним редактором Нью-Йорксько-Київського літературно-мистецького квартальника “Світо-Вид” (1990-1999). Він також довгими роками працював як літературний редактор при місячнику “Сучасність” (Мюнхен), а саме від 1961-ого року до 1973-ого. Він – член Національної Спілки Письменників України.
Нині Богдан Бойчук проживає в Глен-Спеї (США) і в Києві.