Богдан Радиш – життя та творчість

Реферат з української літератури

Богдан Радиш – життя та творчість

Народився стуленої осені року, якраз на Дмитрія, себто 8 листопада, у селі Рожневі, у хап під заржавілою стріхою, над річкою Рибницею. За хатою поле перед хатою зарінки, луги, річка. а далі – гори, ліс. З ранньої весни до літа не вгаває соловейком радість і печаль.

Жайвір тримає на крихітних крильцях велике голубе небо. Воістину райський куточок України.

Від хати – стежка, а далі – гостинець – дорога, якою вперш” пішов до школи. Це було у важки му 1942 році.

Війни

і страх голоду і смерті ось таке моє дитинство. Обідране, невтішне, обкрадене.

В 1950 році поступив до Косівського училища декоративно-прикладного мистецтва. Перед дивом творчості народних майстрів-різьбярів оторопіла тоді моя, ще дитяча душа. Тут відбулася перші зустріч з великим мистецтвом, з відомими художниками Володимиром [утом та Євгеном Сагайдачним, що стають моїми вчителями.

Вивчення світового та українського мистецтва, гуцульського народного мистецтва роблять своє. У цьому мистецькому оточенні відчув своє друге народження. З’являються проби пера, – крилатий голубив кінь несе мене

у дивовижну країну Поезія.

1954 рік позначений початком військової муштри у радянській армії. Довелося змінити пензель, різець і перо на гайки, болти і мотори (автомеханік спецавтотранспорту). Військова служба в Росії, І потім – у Польщі.

У 1957 році повертаюся в рідне училище і через рік, в 1958 році, закінчую його.

Тепер дорога – гостинець веде мене до Криму, в м. Алушту, за направленням на роботу. Біті магнати південного берега Криму здалисі перед притягуванням Карпатських смерек і, через два роки, в 1960-м) повертаюся знову у рідні мені Карпати, в Косів. на Гуцульшину. Тут викладаю в Косівському училищі курс композиції, одночасно пишу поезії.

Вони з’являються в обласних та республіканських виданнях: (Літературна Україна”, “Україна”, “Жовтень”, “Дніпро”, “Перець”, в щоквартальнику “Поезія”, в колективних збірниках: “Зорі назустріч”, “Суцвіття”, “Перевал”.

Запланована на 1969, а потім перенесена на 1971 рік перша поетична книжка “зарізана” після Хрущовської “відлиги”. Мене звинувачують в оспівуванні невідомо чиїх Карпат і смерек, знаходять, що з моїх текстів не видно, що ці Карпати та смереки є радянські. Мене звинувачують в тому, що я надто захоплююсь своїм, не пишу про інтернаціональне.

Так перша книжка “обскубана” побачила світ через 12 років, аж у 1979 році.

Після того, як за мене заступилися Київські письменники, найбільше А. Кацнельсон, майже одна за одною, з’являються книжки поезій “Калинова галузка” (1982), “Малюнки на променях” (1984), “Полум’я пам’яті” (1985).

1990 року виходить нова книжка поезій “Щедре світло землі”.

У ці економічно скрутні часи завдяки допомозі спонсорів вийшли поетичні збірки “Сподівання і сум” (1994), “Сльоза на камені” (1995), “Чумацький віз” – нова книжка, що дасть Бог, побачить світ.

В 1983 р. став членом Спілки письменників України.

Композитори пишуть пісні на мої тексти. Серед них Лев Димінський, Володимир Спольнииький, Євген Боднаренко, Володимир Домшинський. Тетяна Стасюк, Остап Гавриш, Мирослав Дзьоба та ін.

Нині очолюю колектив Косівської Центральної бібліотеки та районну організацію Всеукраїнського Товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.

Допомагаю виховувати онучку Оленку та онука Богданчика.

Ось дивлюсь у вікно – Україна у вікнах,

Дощове ворожіння на деревах й кутах.

Дощ – не вічний, але ця земля буде вічно

У громах й соловейках, у смереках й дощах.

Україна в вікні, за вікном – Україна, –

Із листка на листок, і у душу з душі,

Вибачай мені, сину, що не дав тобі віна.

Твоє віно – у вікнах: Україна й дощі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Богдан Радиш – життя та творчість