Арас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) – сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників.
Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у “революції на граніті” у Києві у 1990 року.
За словами Прохаська, він вирішив стати письменником ще з 12 років. У школі не читав радянських українських авторів. Тільки після армії прочитав вірші Дмитра Стуса та
Перші її твори він прочитав лише у 1990 році, коли познайомився з Юрком Іздриком, який розвісив в Івано-Франківську оголошення про створення літературно-мистецького часопису “Четвер”. Перші твори Прохаська Іздрик не прийняв, а згодом Тарас написав своє перше оповідання “Спалене літо”, яке було опубліковане у часописі.
Після закінчення навчання змінив безліч професій: трудився в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва,
У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті “Експрес”, згодом писав авторські колонки до “Експресу” та “Поступу”. Коли друзі Прохаська створили “газету його мрій”, почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті “Галицький кореспондент”.
У 2004 році кілька місяців прожив у Кракові, отримавши літературну стипендію польської культурної фундації “Stowarzyszenie Willa Decjusza – Homines Urbani”. У квітні 2010 року Прохасько вперше відвідав США, де в нього відбулися творчі вечори у Нью-Йорці та Вашингтоні.
Одружений, має двох синів.
Нагороди
1997 – лауреат премії видавництва “Смолоскип”.
2006 – перше місце у номінації “Белетристика” за книгу “З цього можна було б зробити кілька оповідань” (версія журналу “Кореспондент”).
2007 – третє місце у номінації “Документалістика” за книгу “Порт Франківськ” (версія журналу “Кореспондент”).
2007 – лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада (заснована Польським інститутом у Києві).
2011 – книгу Тараса Прохаська “БотакЄ” було визнано “Книгою року”.