Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) народився в Нижньому Новгороді в сім’ї столяра-червонодеревця. Життя його, мабуть, найбільш вражаючий і яскравий приклад того, як природний талант у сполученні з могутньою волею й ненаситним прагненням до знань підносить людини на вершину світової слави. Гіркий з повним правом міг сказати про себе, що життя його з юного років стала для нього університетом пізнання. У трирічному віці Алеша Пєшков попадає в будинок батька своєї матері, людини вкрай деспотичного.
Світлі спогади цього років зв’язані
Незважаючи на те що хлопчик заробляв собі на хліб, дідові здавалося, що онук об’їдає його, і він був відданий “у люди”. Наступили найважчі роки в його житті. Все це час їм володіла одна пристрасть – читання.
Коли в його руки потрапили твору Пушкіна, Гоголя, Толстого, Бальзака, Стендаля, Флобера, йому відкрився
На своєму літературному шляху Горькому довелося пройти кілька етапів творчих шукань. У перші роки літературної діяльності він зайнятий пошуком героїчного, сповнений радістю свідомості, що російське суспільство має потребу в прикладах героїчних діянь, подвигів. З-під його пера виходять “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола”, “Пісня про Буревісника”, “Поема про людину”.
Наприкінці 90-х років з’являються добутки: “Чоловіки Орлови”, “Фома Гордєєв”, “Троє”, де зображуються представники середнього міщанського класу, дрібної й середньої буржуазії, робітники невеликих підприємств Тут життя неспокійна, усюди розлад. Усе більш глибоко проникає письменник у психологію протесту, хоче обрисувати різні форми її прояву. Надзвичайно голосну славу приносить йому п’єса “На дні”.
Далі випливають п’єси “Міщани”, “Дачники”, “Діти сонця”, “Варвари”.
Новим етапом у творчості Горького стали п’єси “Вороги”, “Останні”, “Васса Железнова” і роман “Мати”. Своє відношення до революції 1917 року письменник сформулював у публіцистичних статтях під загальною назвою “Несвоєчасні думки”. З 1921 року протягом тривалого часу Горький по стані здоров’я живе за кордоном. Тут він починає роботу над багатотомною епопеєю “Життя Клима Самгина”, що так і не закінчив.
Повернувшись в 1931 році в Росію, він створює безліч газет, журналів, пише п’єси “Єгор Буличов і інші”, “Достигаев і інші”, допомагає організації дивних серій книг: “Бібліотека поета”, ” Життя чудових людей “.
Умер Максим Горький 18 червня 1936 року
(1 votes, average: 5.00 out of 5)