Лесь ГОМІН
Королевич Олександр Дмитрович (літературний псевдонім – Лесь Гомін) народився 30 березня 1900 року в Черкасах у сім’ї візника.
Про свої молоді роки письменник згадував: “Із 1918 до 1924 року вчився в Києві. Під час громадянської війни (лютий, 1920 рік) я добровільно вступив до Червоної Армії, працював на відповідальних постах по мобілізації людей і транспорту, по боротьбі з бандитизмом і дезертирством. Як закінчилась громадянська війна, я потрапив до Київського всеобучу інструктором і тоді, працюючи, закінчував освіту (Київський
Демобілізований у червні 1924 року. Відтоді починається моя громадсько-літературна робота”.
Щоправда, писати Гомін почав іще 1919 року. Кілька його віршів, нарисів та оповідань були надруковані в періодиці. Систематичну професійну роботу він почав в окружній газеті “Радянська думка” (Черкаси), де тривалий час працював разом із Семеном Скляренком.
Лесь Гомін – автор збірки оповідань “Контрольні цифри” (1931), п’єси “Маски” (1933). 1934 року Держлітвидавом України було підготовлено до видання його роман “Голгофа”, який частково друкувався в літературно-художньому журналі “Металеві
Поки що не відомо, коли заарештовано Леся Гомона: судово-слідчу справу донині не віднайдено. Єдине, що збереглося в архіві Спілки письменників, – копія довідки, виданої 4 грудня 1958 року громадянці Королевич Ф. О. про те, що “постановою президії Верховного суду УРСР від 2.XII.1958р. вирок Одеського обласного суду від 10.ХІ.1935р., ухвала Верховного суду УРСР від 27.1.1936р. і постанова президії Верховного суду УРСР від 1.VIІ.1936р. щодо Королевича Олександра Дмитровича, українського письменника, скасовані, а справу припинено за недоведеністю складу злочину”.
Помер Лесь Гомін 16 січня 1958 року в Черкасах.
Микола Сорока
ЛУ 28 (4437) 11.07.1991
(2 votes, average: 2.50 out of 5)