Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми! У вікна – в двері-ввірвись невідпорною силою,- В церкву – розметай урочисту відправу, В школу – годі нидіти школяреві, Не проминай нареченого – не час йому тішитися з нареченою, Ані мирного ратая – не час мирно орати поле чи збирати Врожай,- Так несамовито гримить барабан, так пронизливо кличе сурма! Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми! Над міським тлумом, над гуркотом коліс по бруківці; Чи постелемо вдома постіль для того, хто йде до сну? – жоден Не мусить заснути в ліжку!
Жодного
Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми! Не приставай на замирення, вмовлянь жодних не слухай, Не зважай на полохливих – нехай собі скімлять та моляться! – Не зважай на старого, що юнака хоче стримати, Будь глухою до голосів дитячих і благань материнських,- Хай навіть мари здригнуться, де мертві лежать, Чекаючи похорону, Так грізно гримиш ти, о барабане,- так гучно сурмиш ти, Сурмо.. 1861 Переклад з англійської М. Стріхи