Безіменний витвір | Українські твори

Холодна підлога, чіткий крок та рівний подих – мій компас, моя путівка до іншого виміру часу. Намагаючись впорядкувати хаотичні постуки серця я заглибився у свій сон, майже до критичної точки. Самоконтроль порушився, нервові клітини напружилися – я відчуваю свої судини з середини…

Світло віддзеркалює безвість, стримує день, зупиняє кров… Шум води у тунелі символізує початок нового життя, змішання двох стихій… Я йду далі.

Йду неначе в останній бій за подих, за останній Рай. Залізний бруд – нашарування кривавих понеділків

та ледве дихаючих неділь, осів на усіх кінцівках, перестаєш помічати світло, перестаєш рахуватися з днем та ніччю ; сон вже не заспокоює, не стримує нервові імпульси, які хаотично збуджують мою хвору уяву, доводячи до сказу мою підсвідомість. Мене починають цікавити комахи, своєю унікальністю та специфічністю, здатністю проникати в потаємні земні думки, подихи планети. Ейфорія починає відступати, з’являються думки, це вже краще – можна рухатися далі… злітна смуга продовжується, час маліє і стає непомітним, шлях в’ється лишаючи білий сніг на кризі…

Холодний погляд за наступними дверима! “душу

не можна залишати на одинці, вона помре без тебе, так і не дочекавшись змін”. В кінці лише гола безвість, безсоромно прикрившись рідкими променями світла, відкриває світу тіней свій скарб – білу безформну фігуру з химерними посмішками та мертвими поглядами. Вона ні нащо не схожа, не належить до жодної гілки людського мистецтва, але геніальність її форм, та ангельська краса її сягає самих хмар та зірок. дивлячись на це диво я трохи не збожеволів, моїм єством оволоділо дике, несвідоме бажанням доторкнутись до неї своїми сухими вустами, цілувати холодний космічний мінерал, як рідну людину, як щасливу істоту. Враз я спам’ятався, я злякався свого прагнення, та не зміг відвести очей.

Раптом, неначе громом прохромила мою свідомість думка – Хто міг створити таку красу!? Люди не могли це створити, бо сонце ще ніколи не носило під собою найчистіших істот, без вад та провин перед небом… .. Мене щось сильно виштовхнуло звідти на повітря, дихати вже не було чим, сон обірвався й почав стрімко падати в безвість… Зажадавши темряви не отримаєш світла…

Я знову на холодній кризі без ознак життя…

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Народний одяг – витвір мистецтва …Існує Легенда про те, як на землі від страшної пошесті вимирали сім’ї і навіть цілі села. І ось одна жінка, втративши всю родину, крім одного...

“Гамлет, принц датський” витвір мистецтва й людської геніальності Три з половиною години із головою вистачить для того, щоб повільно прочитати трагедію “Гамлет”, яка належить перу геніального британського драматурга Вільяма Шекспіра, її визначальні риси...

Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської...

Твір на тему: Народний одяг – витвір мистецтва Національний одяг – це мистецтво, що тісно пов’язане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Наш народ зберіг національний одяг як символ, його він проніс через...

Гімн великої держави – найкращий витвір українського народу ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Гімн великої держави “Ще не вмерла Україна”. Ці...

Останній дзвінок. Твір-етюд Легкий аромат весняних квітів закрався в мою свідомість і змусив прокинутися. Крізь прикриті очі бачу залиту сонцем кімнату. Сонячний зайчик завмер на опуклому животі вази...

За сонцем хмаронька пливе – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою. Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину...

За сонцем хмаронька пливе (скорочено) – Шевченко Тарас За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою. Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину...

Глібов Леонід Іванович Лисиця і Ховрах – Куди се ти, кумасенько, біжиш? Даєш, неначе з ляку, драла,- Гука Ховрах,- ні на що не глядиш, Мене б то й не пізнала! –...

Віктор Забіла – Пісня (Послухате мою пісню… ) Послухате мою пісню, Я вам заспіваю Про гарну дівчиноньку, Якую я знаю; Русявая, круглолиця, Очищі чорненькі, Моторная, як на диво, Ротичок маленький; Як квіточка, хорошая,...

Богдан-Ігор Антонич – Дороги ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за...

Відгук на прочитану книжку: “Дума про тебе” Стельмаха Книжка – це найкращий учитель. У всьому. Вона порадить, навчить, утішить. Я насолоджуюся, коли читаю книжки М. Стельмаха. Взяти хоча б роман “Дума про тебе”....

Весна іде Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони, волохаті, неначе брудні, нависали над землею, а ми поглядали на небо, питали: – Коли...

Василь Еллан-Блакитний – Мій сад МІЙ САД Не знав блискучих фарб весни Мій серед міста сад – Припали пилом ясени, Трава, лапастії клени І осокорів ряд. Я ще не був...

Скорочено – ДОРОГИ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами,...

Блукання Тома і Беккі з печері 1. Том і Беккі вирішують самі обстежити печеру. (Тримаючи свічки, діти пішли вниз похилою звивистою галереєю. Вони опинились у віддаленій частині печери.) 2. Загублені у...

І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи...

Скорочено – МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в...

Стіна Велика реформація духовності наступає на нас з кожною хвилиною, не дає спокою нервовим клітинам. Наш світ повільно перетворюється на купку попелу. душу охоплює сум та...

ЗОРЯНЕ НЕБО – Леся Українка УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Леся Українка ЗОРЯНЕ НЕБО Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі...

Леонід Глібов – Охрімова свита ГЛІБОВ ЛЕОНІД ОХРІМОВА СВИТА Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! – Хоч...

Гаї шумлять (переказ вірша Павла Тичини “Гаї шумлять”) Я вийшов аж за околицю, де ростуть пишні зелені гаї. Зупинився і слухаю, як шумлять їхні крони. Десь високо в небі пливуть білі хмаринки, і...

Тарас Шевченко – Подражаніє ІІ псалму Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами...

І світла алея… скорочено – Ірина Жиленко І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитанню гою яких підкреслюється особливий внутрішній сі героїні: Скажи мені, де я? І звідки...

Твір Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало… Рано втратив Тарас матір і батька. Залишився сиротою. Люди пожаліли малого, взяли пасти овець. Та нерідко сум і печаль огортали дитину, й...

Леонід Глібов – Зозуля і півень ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді...

Я пишу вірші (твір-роздум) Я пишу вірші. Один з них я показала нашій учительці з літератури. Він їй дуже сподобався. Ось цей вірш: Все вкрито інеєм давно. Це перший...

Твір на тему: Ранок за моїм вікном Ранок за моїм вікном Веселий сонячний промінчик поплигав на моїх закритих очах, а потім, коли я їх розплющила, перескочив на вуста. Намагаючись ухопити цього задиру...

Виклад повести О. Генрі “Останній аркуш” Дві молоді художниці, Сью й Джонси, знімають квартирку на верхньому поверсі будинку в нью-йоркському кварталі Гринвич-Виллидж, де здавна селяться люди мистецтва. У листопаді Джонси занедужує...

Твір на тему: Пташка на калині Одним з найвидатніших витворів українського мистецтва є петриківський розпис. Він бере свій початок від писанкарства, яке виникло на ранньому етапі культури слов’ян Придніпров’я. З-під пензля...