Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”)

Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”)

І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. (М. Вороний – неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. “Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, – слушно зауважує Г. Вервес, – Вороний створив… непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до його кращих надбань”.)

II. Святі почуття людини, оспівані у поемі “Євшан-зілля”.

1. Наскрізна ідея твору. (Через увесь твір проходить

ідея любові до рідного народу, до своєї Батьківщини, до місця, де ти пустив своє коріння. І горе тій людині, яка відцуралася свого народу і, потрапивши у чужу землю, забула рідне слово, материнську пісню, батьківські заповіти.)

2. Образ ханського сина. (Ні пісня колискова, ні розповідь про нещасного батька не розбудили в хлопцеві мрій про вільне життя. І лише ароматне зілля допомагає йому згадати рідний степ, милу сторону, своїх батьків. Він ніби прокидається від довгого сну, він розуміє:

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!)

III. Актуальність

поеми. (В образі ханського сина М. Вороний зобразив тих українців, які забули, “чиїх батьків ми діти”, тих, які мовчать і не мають сили вибороти крашу долю своїм нащадкам, тих, які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край. Закінчуючи поему, М. Вороний ставить риторичне питання:

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, –

Шлях у край свій повороту?!)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”)