У народі дуже часто людину, котра старанно працює, порівнюють із бджолою. Здавалося б, чому, адже людина й комаха не дуже схожі? Та якщо замислитись про життя бджоли, все стає зрозумілим. Тільки-но народившись і трішки набравшись сили, ця комашина починає працювати й робить це невпинно до кінця життя: щодня вона налітує до десятка кілометрів у пошуках нектару, потім перетворює його на мед, а водночас дбає про нові покоління бджілок.
Люди дуже поважають цих трудівниць, та не тільки за смачний результат їхньої праці, запашний мед, а й за сам спосіб
Малу дитину починають виховувати, коли вона вже може ходити. І саме з тих пір батьки привчають її не смітити, дбати про свій одяг, прибирати за собою іграшки. Це відбувається не тому, що вони свідомо чи несвідомо хочуть дошкулити малечі, а саме щоб прищепити їй відчуття поваги до праці іншого – адже мама чи тато прибрали в оселі, випрали й випрасували одяг. Водночас дитину привчають працювати, і кожного разу після вдалого вчинку батьки нахвалюють, заохочують малюка.
Пізніше дитині пояснюють, що всі люди працюють. І ті, хто ходить до дитячого садочка,
Повага й визнання – винагорода для людини, котра присвячує своє життя праці. Скільки років існують нагороди для робітників – почесні медалі й ордени, грамоти, подарунки. Напевне, у кожному місті є вулиця Героїв Праці та інші, названі На честь визначних робітників.
Та й у кожній родині є свої герої. Завжди із величезною щирою повагою говорять про дідуся чи бабусю, котрі майже все життя пропрацювали на заводі чи фермі або в іншому місці. Кожна робота заслуговує на повагу, незалежно від її престижності.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)