У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий Твір, але насправді автори байок говорять про серйозне.
Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”.
Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є ще й мораль – такий висновок, який пояснює суть усього сказаного. І якщо хтось
У сильного безсилий винен був завжди: Цих прикладів в історії ми досить знаєм.
Або у Жана де Лафонтена в “Зачумлених звірах” теж висновок ясний:
Отак і в нас: є гроші – маєш право, Немає – то під суд іди.
Байка на простих і ясних прикладах показує недоліки людини, висміює дурість, жадібність, неробство. Не знаю, чому байки не пишуть тепер. Мені здається, що така форма вірша дотепна, смішна і влучно потрапляє в ціль.
Власна байка про Миколу і Майку Микола біг до школи З портфельчиком легким.
Портфель свій кинув Коля За Майчин учепився. Аж раптом поруч з ними Батон ще опинився. Це Майчин охоронець – І пес, і оборонець.
У байці висновок читай: Як не твоє, То не чіпай.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)