Аналіз вірша Євгена Маланюка – “Стилет чи стилос?”

Вірш “Стилет чи стилос?..” (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи – стилет і стилос (стилет – це холодна зброя, різновид кин­джала; стилос – загострена паличка для писання на вкритій воском дощечці).

Протилежність настанов увиразнюють також

прислівники “тут”,”там”. Ситуація вибору для митця надзвичайно складна: герой “пливе” по непевній воді (“тут”) і його манять “береги краси” (“там”). Хоча “тут – жаха набряклий вітром обрій”, усе ж героя більше захоплює-таки “веселий галас бою”, тож він продовжує плисти в “безмежжя”, яким “зачарований”.

Так ранній Маланюк відчув трагічну дилему свого життя. Трагічна доля батьківщини, честь чоловіка, воїна, оборонця спонукають його брати в руки стилет: “Як в нації вождя нема // Тоді вожді її – поети!”

Одначе митець не відкладає вбік і стилос. Не випадково він утілив свою концепцію творчості в таких подібних зовні предметах-символах, які ще й так співзвучно іменуються – стилет і стилос.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз вірша Євгена Маланюка – “Стилет чи стилос?”