” Гімн ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури “Гімн” : громадянська лірика.
Жанр “Гімн”: Ліричний вірш.
Провідний мотив “Гімн”: Боротьба народу за своє майбутнє, непохитна віра в перемогу.
Віршовий розмір “Гімн”: Чотиристопний хорей, суміжне римування.
Примітки: Поезія “Гімн” – один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Ця поезія входить до збірки І. Франка “З
Завжди в суспільстві будуть знаходитися “вічні революціонери”, небайдужі до народного горя, страждань та неволі.
Вірш покладений на музику, його ритм експресивний, а художні засоби
Іван Франко
ГIМН
Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури,
Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi,
Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт родився,
Та аж вчора розповився I о власнiй силi йде. I простується, мiцнiє, I спiшить туди, де днiє; Словом сильним, мов трубою
Мiлiони зве з собою,- Мiлiони радо йдуть, Бо се голос духа чуть. Голос духа чути скрiзь:
По курних хатах мужицьких, По верстатах ремiсницьких, По мiсцях недолi й слiз. I де тiльки вiн роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувать,
Хоч синам, як не собi, Кращу долю в боротьбi. Вiчний революцйонер – Дух, наука, думка, воля – Не уступить пiтьмi поля. Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна, Покотилася лавина, I де в свiтi тая сила, Щоб в бiгу її спинила,
Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)