Адельберт фон Шамиссо (1781 -1838)

Адельберт фон Шамиссо чотирнадцятилітнім підлітком потрапив у Німеччину й після багатьох митарств знайшов там другу батьківщину. Він був офіцером прусской армії в роки наполеонівських війн, серйозно займався ботанікою й зоологією, брав участь як натураліст у російській кругосвітній експедиції під командуванням О. Коцебу на бригу “Рюрик”, пізніше керував ботанічним садом у Берліні, видавав разом з поетом Густавом Швабом “Німецький альманах муз”.

Трирічне плавання (1815-1818) розширило кругозір письменника. Спілкуючись із екіпажем

“Рюрика”, він вивчав російську мову, зацікавився російською культурою. Книга “Подорож навколо світу”, видана у двох варіантах (1821 і 1836), не тільки усталила його наукову репутацію, але й уважається зразковим добутком німецької доці ментально-художньої прози. Як поет Шамиссо відомий романтичними баладами й любовною лірикою (композитори створили на його слова біля чотирьохсот романсів, серед них Музика Шумана до циклу “Любов і життя жінки”).

Політичні події свого часу Шамиссо оцінював із прогресивних позицій. У поемі “Вигнанці” (1831), що включає перекладання уривка з Думи К. Ф. Рилєєва “Войнаровский”,

декабрист Бестужев, зустрівши в Якутську німецького вченого, розповідає йому про страченого соратника й пророкує прийдешня відплата. Надії на суспільний прогрес Шамиссо зв’язував з розквітом науки. Балада “Паровий кінь” (1830) вражає передбаченням науково-фантастичної Теми подорожей у часі:

Хто зможе, поспішаючи, земна куля обігнути, Тримаючи зі сходу на захід шлях, У нагороду, відповідно до науки, той На добу раніше у свій будинок увійде Кінь мій залізний непереможний, Не може час поспіти за ним, И якщо я нині помчуся на захід Учора зі сходу повернуся назад.

Із цієї реальної передумови виводиться фантастичне допущення можливості встречн… із предками. Вершник відправляється в минуле, є присутнім при своєму народженні й навіть знайомить зі своїм дідом незадовго до його одруження:

Сто разів обганяв я сонячний біг, Маршрут пролагая в минуле століття, Сьогодні глянути я примчався верхи На діда, що став нареченим…

Світове визнання принесла Шамиссо казково-фантастична повість “Дивна Історія Петера Шлемиля” (1814), побудована на фольклорних мотивах: чарівний гаманець, шапка-невидимка, чоботи-скороходи, договір із чортами. Шлемиль в обмін на невичерпний гаманець закладає не душу, а всього лише тінь, без якої, здавалося б, легко обійтися. Але людина без тіні вселяє жах, і ніякі багатства миру не можуть компенсувати цієї вади. Шлемиль приходить до безутішного висновку, що золото коштує менше тіні. У розпачі він кидає гаманець у прірву, відкинувши нове речення диявола проміняти душу на тінь.

Змушену самітність скрашують Шлемилю чоботи-скороходи з гальмом, що миттєво переносять із країни в країну. Він проводить залишок життя в безкорисливому служінні науці

Прозора алегорія влади, що розтліває, грошей підкреслюється зіткненнями невдачливого Шлемиля із пролазливими ділками й покупцем його тіні – “сірою людиною>, у буденному обличчі якого вже нічого не залишилося від середньовічного диявола. Уклавши угоду, він акуратно скачує тінь у трубочку й суне в бездонну кишеню. Дослідники вбачають у повісті й більше глибокий філософський зміст, але дітей вона завжди залучала насамперед незвичайним сюжетом, з’єднанням казки з реальністю.

За словами Томаса Манна, “ця книга, написана для юних читачів, продовжує залишатися однієї із самих чарівних у всій німецькій літературі”.

Повість Шамиссо багато разів виходила на російській мові


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Адельберт фон Шамиссо (1781 -1838)