Будяк (справжнє прізвищі Покос) Юрій Якович народив ся 1878 року в с. Красногірка на Полтавщині в селянській сім’ї. Працював чабаном, вантажником, матросом. З 1912 року навчався в Київському політехніч ному інституті, з 1916-го – в Одеській школі прапорщиків яку змушений був залишити через хворобу.
У часи громадянської війні обирався заступником голови білоцерківської “Просвіти”, незначний час працював в апараті Центральної Ради. У 1922 та 1924 роках його двічі заарештовувалі органи ЧК за звинуваченням в тому, що при нападі білих ні Білу
Почав друкуватися 1895 року. Співробітничав у журналах “Українська хата”, “Літературно-науковий вісник”, газеті “Рада”. Будяк – автор поетичних книжок “Невольниця” (1907), “На полях життя” (1909), “Буруни” “Пан Базалей” (1911), .”Записки вчителя”, “На вовка”, “Стрільці-ловці” (1927), “Гриць-бешкетник”, “Зозуля-регендуля”, “Лелека здалека”, “Мак та жито” “Хоробрі музики” (1928), п’єс “Під промінням Червоного Жовтня”, “Жовтнева казочка”
Належав до літературної організації селянських письменників “Плуг”. Твори Юрія Будяка зажили великої популярності в Україні, особливо в юних читачів.
Заарештований у Києві 1 лютого 1935 року.
В обвинувальному висновку, підготовленому уповноваженим НКВС УРСР Проскуряновим, Ю. Будякові інкримінувалася приналежність до контрреволюційної організації, активна контрреволюційна діяльність і терористичні настрої, тісні зв’язки з розстріляним Григорієм Косинкою та арештованим керівником “Плугу” Сергієм Пилипенком.
Пригадано йому було і короткочасну службу в апараті Центральної Ради. співробітництво в українській дожовтневій пресі, яку потрактовано націоналістичною,
Особливою нарадою при НКВС – СРСР 28 жовтня 1935 року засуджений на 5 років виправних і трудових таборів. Покарання відбував у Карагандинському таборі НКВС, затим – в Ухті й Воркуто-Печорському таборі.
Звільнений після відбуття строку покарання 1 лютого 1940 р. Помер 28 вересня 1943 року. Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного суду УРСР вирок щодо Ю. Будяка скасовано і справу припинено за відсутністю складу і злочину. У матеріалах реабілітації є позитивні рідгуки про особу Ю. Будяка та його творчість письменника Б. Антоненка-Давидовича та літературознавця П. Довгалюка.
Іван Ільєнко
ЛУ 21(4430) 23.05.1991