Улас Самчук
(1905 – 1987)
Улас Олексійович Самчук – український прозаїк. Народився 20 лютого 1905р. в селі Дермань на Рівненщині. Навчався в Бреславському (нині Вроцлавському) університеті. Пізніше переїхав до Чехо-Словаччини, де навчався в Українському вільному університеті в Празі. Перше оповідання У. Самчука “На старих стежках” видруковане у варшавському часописі “Наша бесіда” 1926 року, а з кінця 20-х років він вже активно співпрацює з українськими літературно-художніми часописами.
Трагедія голодомору 1932 – 1933 pp. в Україні
Героїчна історія Закарпатської України відображена в патріотичному романі “Гори говорять” (1936). У роки німецької
В післявоєнний час письменник переїздить до Канади, де публікує перший том трилогії “Ост” – “Морозів хутір” (1948) (другий роман – “Темнота” побачив світ 1957 року, третій “Втеча від себе” – 1982р.). У. Самчук відомий також як автор спогадів: “На білому коні” (1955), “Чого не горить вогонь” (1959), “На коні вороному” (1975), “Плянета Ді-Пі” (1979).
Помер 9 липня 1987р. в Канаді.