У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ Жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків.
А якою бачить жінку М. Хвильовий?
У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів і, як наслідок,- деградація людських душ. І кому, як не жінкам, слід зупинити цей хаотичний абсурд?
М. Хвильовий впевнений, що жінки морально стійкіші за чоловіків, тому-то він
Головна героїня оповідання “Сентиментальна історія” намагається знайти своє місце у буремному новому суспільстві. Б’янка не бажає бути “зайвою”, як товаришка Уляна, художник Чаргар. Вона не хоче пливти за течією шаленої ріки під назвою радянське суспільство, бо Б’янка – сильна особистість.
Дівчина привчилась самотужки знаходити вихід із скрутного становища.
Але в той же час вона ніколи не дозволить собі піти на компроміс із власним сумлінням. Героїня відчуває й усвідомлює те, що не можна
Омріяне майбутнє для своєї країни дівчина вважає “сентиментальною даллю”, адже сміливими та красномовними лозунгами життя не покращити. То що ж робити? Як перетворити “сентиментальну даль” на реальність?
Ламати – не будувати: душа не болить. Але чи може бути щасливим суспільство на руїнах моральних цінностей? Героїня жахається, що її земляків не цікавлять одвічні людські чесноти.
Країна котиться у прірву… І лише істинні морально-етичні закони здатні врятувати суспільство від деградації, пролити світло на затуманене майбутнє.
Але найбільше дівчину дивує те, що люди навіть не намагаються замислюватися над сенсом свого буття. Зачинившись у своїх нірках, вони живуть під тягарем страху. Б’янка страждає “темною ніччю нашої дійсності”, але змінити щось – не в її силах. Її останній вчинок – відчайдушня спроба налагодити гармонію між мрією та реальністю. Але чи можливо це?
Віддавши себе, Б’янка загубила найдорожче, найсвятіше й найчистіше, що було в її душі.
Б’янка – збірний жіночий образ пореволюційної доби. М. Хвильовий переконує нас, що роль жінки у суспільстві виняткова за будь-яких історичних часів, адже вона – втілення одвічних чеснот, Берегиня людських душ.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)